Олександрит: історія царського каменю, повір'я та догляд
- Міф про камінь вдови
- Олександрит і його повір'я
- 4 відмінності справжнього мінералу від синтетичного
- Обираємо колір
- Носимо олександрит
- Доглядаємо за кристалом
- Олександрит в астрології
Загадковий, дуже рідкісний і надзвичайно дорогий — ось три характеристики, які виділяють олександрит на тлі інших природних мінералів. Вперше цей камінь був знайдений в річці поблизу міста Єкатеринбург в першій половині XIX століття. "Смарагд!" — вирішили люди, які знайшли його біля смарагдового родовища. Але камінь приготував для них сюрприз: потрапивши з вулиці в приміщення, він змінив колір на червоний і став схожий на інший мінерал. "Ні, рубін!" — вирішили шукачі. Але і тут осічка: твердість знахідки виявилася куди вищою, ніж твердість червоного корунду. І людям нічого не залишалося, крім як розвести руками і піднести рідкісний камінь в дар царю Олександру II в честь його повноліття.
"Найдорожчий різновид хризоберилу" — саме так камінь, названий на честь царя, найчастіше описується в науково-популярній літературі. Довгий час рідкісний кристал добували виключно на Уралі. Але близько середини 90-х років минулого століття уральське родовище повністю вичерпалося. Людство не було готове попрощатися з нечувано дорогим олександритом, а тому пустилося на пошуки альтернативних джерел каменю.
Сьогодні олександрит видобувають на острові Цейлон, в Бразилії, а також в Танзанії і на Мадагаскарі. Однак природного мінералу все одно на всіх не вистачає. Зустрічається він вкрай рідко, а вартує нечувано дорого. Тому якщо у вашій скриньці є прикраса з олександритом, і якщо вона не є антикварною, швидше за все, виріб інкрустовано синтетичним корундом — штучним аналогом царського кристала.
Міф про камінь вдови
Як тільки люди зрозуміли, що розжитися натуральним олександритом їм не вдасться, вони почали шукати шляхи вирішення проблеми. Так народилася ідея вирощування синтетичного мінералу в лабораторних умовах, яка була досить швидко втілена в життя. Носити на собі царський камінь хотіла кожна перша радянська жінка. Синтетичний аналог перебував у вільному доступі, тому чоловіки з радістю балували коханих однаковими подарунками. Ближче до початку 40-х років минулого століття штучний олександрит красувався майже на всіх. А потім почалася Друга Світова війна, яка зробила носійок олександрита вдовами.
Чому, навіщо і як народ пов'язав жіночу повоєнну самотність з властивостями штучного каменю, історія замовчує. Але факт залишається фактом: довгий час значення каменю олександриту трактувалося як вдівство і самотність. І виною всьому — радянський міф, який ні за цапову душу очорнив репутацію прекрасного дорогоцінного мінералу. Якщо ви до цих пір продовжуєте вірити в те, що носіння олександрита обіцяє дівчині смерть коханого, знайте: нічого спільного з реальністю це псевдопророцтво не має.
Олександрит і його повір'я
Фізико-хімічні властивості природного олександрита вразили людину при першому ж знайомстві. Одні говорили, що це камінь-перевертень: мовляв, при світлі дня він перетворюється в рубін, а як тільки заходить сонце, стає смарагдом. Інші наполягали, що наявність олександрита в землі — явна ознака того, що смарагди поблизу шукати не варто. Мовляв, царський камінь видавлює слабші кристали чи то силою думки, чи то силою авторитету. Загалом, за олександритом закріпилася репутація незвичайного каменю, про який розповідають чимало легенд.
Пояснюється «чарівність» просто: в олександриті, різновиді хризоберилу, є домішка хрому, через яку камінь по-різному поглинає світло. Тому при денному світлі він виглядає зеленуватим, а при світлі ламп — червонуватим. Це називають олександритовим ефектом (докладніше про нього — нижче). Навколо цієї особливості ходить багато народних розповідей: наприклад, в Індії казали, що олександрит змінює забарвлення залежно від настрою господаря.
4 відмінності справжнього мінералу від синтетичного
Натуральний олександрит — камінь досить рідкісний. На прилавках зустрічається нечасто, а вартує, як правило, надзвичайно дорого. Втім, як і будь-який інший рідкісний мінерал. Тому в більшості випадків ми маємо справу зі штучним аналогом каменю, який, до слова, неможливо відрізнити від справжнього “на око”. Або все ж таки можливо? Давайте розберемося.
- Критерій перший: вартість. Це найпростіший спосіб зрозуміти, натуральний перед вами кристал або лабораторно вирощений. Якісний олександрит, видобутий з-під землі, коштує десятки тисяч американських доларів. А лабораторний аналог можна придбати значно дешевше.
- Критерій другий: твердість. Натуральний камінь при контакті з гострим металевим предметом нічого не боїться, подряпати його неможливо. Навіть якщо ви проведете металом по кристалу, то ніякого сліду від такої взаємодії не залишиться. Інше питання, якщо мова йде про штучний мінерал. На ньому зрадницька борозенка залишиться обов'язково. Щоправда, перевіряти таким чином коштовність ми не радимо. Тому що глибоку подряпину навіть за допомогою професійного полірування ліквідувати буде досить складно.
- Критерій третій: вага. Натуральні олександрити вкрай рідко перевищують один карат. Якщо камінь, який ви тримаєте в руках, важить більше, швидше за все, ви є власником штучного кристала. Якщо він не тільки більше важить, але ще і має прийнятну вартість, значить наші з вами припущення абсолютно точні. Сукупність декількох критеріїв, що відрізняють натуральний камінь від штучного, — ключ до істини.
І нарешті найпоказовіший та найбільш видовищний — четвертий критерій: так званий олександритовий ефект. Їм володіють тільки кристали природного походження. Олександритовий ефект не властивий штучним кристалам. Великі уми сучасності змогли зімітувати багато що, але тільки не це. Отже, в чому ж він полягає, цей ефект? А в тому, що при погляді на камінь під різними кутами споглядач відзначає різні відтінки кристала. Те ж саме відбувається, якщо денне світло змінюється на штучне освітлення. Ситуація, при якій при світлі сонця камінь відливає зелено-коричневим, а при потраплянні у приміщення, в якому горять лампи, змінює свій відтінок на червоний або бордовий, для натурального кристала не рідкість. Те ж саме відбувається і тоді, коли людина починає розглядати камінь під різними кутами: ось він відсвічує жовтим, а ось — рожевим.
Штучний красунчик
Про всяк випадок ще раз: стати володарем природного олександрита для звичайної людини із середнім рівнем достатку сьогодні не представляється можливим. Практично всі натуральні камені, які були здобуті протягом декількох століть, сьогодні "живуть" в приватних колекціях і вкрай рідко потрапляють на аукціони. Тому якщо в магазині вам наполегливо пропонують камінь олександрит натурального походження за бюджетною ціною, не вірте і шукайте іншого продавця. Того, який не посоромиться назвати речі своїми іменами і відкрито скаже про те, що прикраса, яка вам сподобалась, інкрустована не природним кристалом, а штучним корундом (що, до речі, теж непогано).
Синтетичні корунди почали активно виробляти в другій половині минулого століття. Дуже скоро процес поставили на потік. Тому штучного корунду не варто боятися. Його потрібно носити і насолоджуватися виглядом каменю. Що-що, а штучні олександрити людина навчилася робити на п'ять з плюсом.
Скільки коштує
Натуральний олександрит в своїх найкращих варіаціях вартує непомірно дорого. Приблизно в районі двадцяти, а то й тридцяти п'яти тисяч доларів за карат. Якщо мінерал важить більше (вище ми писали про те, що подібне практично неможливо, але історія фіксувала нечисленні винятки з правил), його вартість може перевищити мільйон американських доларів.
Заощадити на покупці натурального олександрита можна двома способами:
- придбати низькосортний натуральний камінь, який не відрізняється грою кольору і виглядає, прямо скажемо, так собі;
- придбати якісний штучний аналог кристала — синтетичний корунд.
І в першому, і в другому випадках за один карат доведеться заплатити від пари сотень до п'ятисот американських доларів. Дорогувато, але в порівнянні з цінами, які були озвучені вище, це справжня дурниця.
Обираємо колір
Колір олександрита — не лише показник достовірності каменю, а й привід підібрати прикрасу під свій кольоротип і гардероб. У кожного відтінку каменю, за народними уявленнями, своя символіка.
- Фіолетовий. Олександрит насиченого фіолетового кольору змушує перехожих обертатися на вас — яскравий акцент для вечірнього образу. У народних уявленнях такий камінь називають каменем талантів.
- Рожевий. Ніжний рожевий олександрит — спокійний романтичний відтінок, який добре поєднується з одягом пастельних тонів.
- Зелено-коричневий. Цей колір особливо пасує зеленооким і білявим красуням. Стриманий і трохи суворий відтінок добре підходить для повсякденних образів.
Носимо олександрит
Спосіб носіння олександрита залежить, в першу чергу, від типу прикраси, яку ви обираєте. Зараз розповімо про кожен варіант.
- Каблучка з олександритом. Каблучка — найпомітніший спосіб носити камінь: він завжди на виду, і гру кольору можна спостерігати при різному освітленні протягом дня. Фіолетові та бузкові кристали особливо ефектно виглядають у вечірньому образі.
- Сережки з олександритом. Сережки розташовані поруч з обличчям, тому відтінок каменю особливо помітний. Невеликі вставки підійдуть на кожен день, а великі — для вечірніх виходів.
- Кулон або кольє з олександритом. Будь-яка прикраса з олександритом, що розташовується на шиї. Мінімалістичне й лаконічне кольє з невеликим каменем підійде на кожен день, а великий кулон стане акцентом вечірнього вбрання.
Що ж стосується поєднання царського мінералу з предметами гардероба, тут взагалі нічого складного. По-перше, тому що олександрит відноситься до каменів універсального типу. Якщо він не масивний, а мініатюрний, то вам навіть не доведеться заморочуватися над створенням гармонійної пари: такий камінчик підійде під все, будь то джинси з футболкою або вечірня сукня до самої підлоги. Однак є тенденції, в поєднанні з якими олександрит виглядає особливо гарно. Їх не так вже й багато, тому ви запросто запам'ятаєте їх з першого разу.
По-перше, це паєтки з дуохромним ефектом, коли, проводячи рукою в одну сторону, вони набувають одного відтінку, а при русі в іншу фарбуються в інший колір. Останнім часом дизайнери все частіше використовують цю здатність дуохромних паєток для удосконалення створених ними луків. Вони обшивають яскравими блискітками елементи сукні, починаючи від пояса і закінчуючи верхньою частиною вбрання. Паєтки з ефектом дуохром часто зустрічаються на головних уборах або аксесуарах для зачіски, на кроп-топах, футболках та інших елементах сучасного гардероба.
Причому тут олександрит, запитаєте ви. Ну як же, хіба ви не здогадалися, що цей мінерал має аналогічний дуохромний ефект. Одна з відмінних рис натурального мінералу, завдяки якій він відрізняється від штучних аналогів, — поступовий градієнт, який змінює поверхневий відтінок каменю. Поєднання прикрас з олександритом і одягу з паєтками дуохром — відмінний хід хоч для повсякденного, хоч для вечірнього образу. Важливо лише одне: не перегнути палицю. Тому для створення ідеального тандему однієї прикраси з олександритом і одного предмета гардероба з паєтками буде цілком достатньо.
Флоральні мотиви — другий тренд, який прекрасно поєднується з ювелірними виробами, інкрустованими олександритом. Ви помиляєтеся, якщо вважаєте, що квіткові принти затребувані тільки в теплу пору року. Взимку вони затребувані не менше. Щоправда, через холод ми не можемо продемонструвати їх світові у всій красі, а тому прикриваємо светрами грубої в'язки, вовняними жакетами і важкими палантинами. Але піддивляючись крізь теплі натуральні тканини, квіткові принти все одно наполегливо нагадують нам: весна не за горами. Будь-який квітковий принт в поєднанні з олександритом — це суцільний кайф і насолода для очей. Особливо якщо колір вбрання повністю або частково підібраний в тон каменю.
Доглядаємо за кристалом
Натуральний олександрит — це камінь, який займає друге місце за рівнем твердості і посідає в переліку найбільш міцних кристалів наступну сходинку після алмазу. Тому ніякого особливого догляду мінералу не потрібно. Інше питання в тому, що ви навряд чи володієте справжнім олександритом, а ось синтетичним аналогом — мабуть.
Незважаючи на те, що штучний олександрит має ті ж властивості, що і природний кристал, фахівці радять берегти його від контактів з побутовою (і вже тим більше промисловою!) хімією. Перш ніж приступати до миття посуду, ручного прання або прибирання, прикрасу з олександритом рекомендується зняти. Щоб очистити камінчик від пилу і жирового нальоту, достатньо раз на місяць обполіскувати його в теплій проточній воді і насухо протирати клаптем фланелі. У професійному середовищі штучний олександрит найчастіше очищають від забруднень за допомогою ультразвуку.
Олександрит в астрології
В астрологічних таблицях олександрит називають суперечливим каменем: його співвідносять одразу з двома планетами — Сатурном і Марсом. Це астрологічна традиція, а не властивість каменю.
Складний характер каменю в таблицях зіставляють зі знаками, яких теж прийнято описувати як суперечливих: Водолій, Скорпіон, Лев і Близнюки. Це умовна відповідність, а не правило: носити олександрит можна будь-кому, незалежно від знака зодіаку.
Які знаки співвідносять з олександритом
В астрологічних таблицях олександрит співвідносять з чотирма знаками — Близнюками, Левом, Водолієм і Скорпіоном. Ці знаки прийнято описувати як складних і суперечливих, як і сам камінь. Це астрологічна традиція, а не правило вибору прикраси.
Якщо ви не належите до жодного з перелічених знаків, але мрієте про прикрасу з олександритом, сміливо обирайте те, що вам подобається: жодних обмежень тут немає.
Решта знаків зодіаку
Для решти знаків — Діви, Тільця, Рака, Козерога, Овна, Риб і Стрільця — в астрологічних таблицях теж є свої відповідності, але жорстких правил немає: олександрит можна носити в повсякденних образах будь-кому.
Існує лише одне «але», пов'язане з носінням олександрита. Якщо прикраса вам не подобається або в ній некомфортно, відмовтеся від неї й оберіть іншу. З «не своїм» каменем, як з дорогими, але невідповідними парфумами, все просто: він може коштувати нечуваних грошей, але при цьому не принести ні задоволення, ні радості. Насильно милим не будеш, як то кажуть.
