Києво-Печерська лавра - це видатна святиня не тільки міста, а й для всього православного світу. Слово «Печерська», як і назва Печерськ походить від наддніпрянських печер, в яких ще з 1051 почалася монастирське життя. «Лавра» - грецьке слово, що означає «благодать», але буквально це - вулиця, забудований міський квартал. Так іменувалися значні монастирі. Печерську обитель називали лаврою з XII ст. В цілому відомі лише чотири лаври: Києво-Печерська, Почаївська на Волині, Троїце-Сергіївська під Москвою і Олександро-Невська в Петербурзі.
Заснував Печерську обитель св. Антоній, чернець родом з Любича. Він отримав постриг у монастирі на Афонській горі. Коли зібралося 12 ченців, які розширили печеру, зробили там келії і церкву. Зараз це Дальні печери Києво-Печерської Лаври.
Згідно з літописом будівництво Успенського собору розпочалося у 1073 р за часів князя Святослава Ярославича і тривало до 1078. У 1083-89 рр. Собор був розписаний і прикрашений мозаїкою. Серед виконавців розпису можна назвати преподобних Аліпія та Григорія. Успенський собор став зразком, за яким будувалися монастирські та міські храми Київської Русі.
За радянських часів у соборі влаштували музей. Найчорнішу сторінку в історії храму написано під час фашистської окупації. 3 листопада 1941 він був підірваний. Існують дві протилежні версії щодо того, хто це зробив: німці чи радянські підпільники. Це питання досі не можна вважати остаточно з'ясованим. У всякому разі, від Успенського собору залишилися руїни. Вціліли лише південний вівтар св. Іоанна Богослова з одним куполом, встояли крещальни та інші окремі конструкції.
Понад півстоліття собор залишався у зруйнованому вигляді. У 1980-90-х років був підготовлений проект відтворення собору у формах XVIII ст. У 2000р. відновлювальні роботи були успішно завершені, проведено урочисте освячення головного вівтаря. Зараз в інтер'єрі відродженого собору здійснюються оздоблювальні роботи. У його північно-західній частині умовно відтворена церква-крещальня як пам'ять про стародавню історію храму.
Разом з Успенським собором найважливішим акцентом композиції Лаври Велика дзвіниця. Її побудовано в 1731-44 рр Початковий проект склав арх. Ф. Васильєв, переробив його і керував будівництвом зодчий прусського походження Йоганн Готфрід Шедель. Дзвіниця була пишно прикрашена. На четвертому ярусі містяться годинник-куранти (московський майстер А. Енодін, 1903 г.). На фасадах дзвіниці поміщені дати спорудження і численних реставрацій.
У даній композиції представлена авторська робота А. Жорна.
Розмір: 33 х 33 см.
Багет може відрізнятися від фото на сайті.
