Скарби Аріель: в чому різниця між натуральними, культивованими і штучними перлами

• Як народжуються дикі перлини
  
  • Чому дикі перли — рідкість
• Культивовані дорівнює натуральні
  
  • Як отримують культивовані морські перли
  • Особливості вирощування річкових перлин
  • Морські та річкові: в чому різниця
• Штучні перли
• 9 способів розпізнати справжні дари молюсків

Прикраса з перлами — вічна класика. У всі часи такі аксесуари вважалися символом аристократичної бездоганності, еталонної елегантності. М'яке сяйво перламутрових сфер заворожує. Перлинні аксесуари ніколи не виходять з моди, тому поповнити такими моделями свою скарбничку мріє більшість леді. Але при виборі важливо пам'ятати, що перли можуть сильно відрізнятися одні від одних. Що таке дикі та культивовані перли? Як відрізнити підроблені перли від справжніх? Спробуємо розібратися з нюансами, про які важливо знати, перш ніж йти в ювелірний магазин.

Як народжуються дикі перлини

Стародавні греки вважали, що перлини — це сльози русалок. Існувала навіть легенда про те, що морська діва закохалася в рибалку, але боги не дали їм бути разом. Русалка довго плакала, а її сльози згодом перетворилися в камінь.

Звісно ж, легенда — це всього лише вигадка, проте процес формування диких перлин дійсно унікальний. Перламутрові сфери — продукт реакції молюска на сторонні предмети, які потрапляють всередину мушлі. Подразником може послужити дрібний паразит, піщинка і навіть осколок самої мушлі. Молюск захищає себе від непрошеного гостя і починає відгороджуватися від нього перламутром. Шар за шаром — і з'являється гладка блискуча сфера. Цей процес триває довгі роки.

Якість, розмір і навіть колір перлин безпосередньо залежить від складу води. Багато хто помилково вважає, що натуральні перли бувають тільки класичного забарвлення — білими з райдужною синюватою оболонкою. Однак налічується величезна кількість відтінків перлин. Крім білих сфер зустрічаються сірі, рожеві, золотисті, фіолетові, сині. Ювеліри високо цінують натуральні чорні перли, червонувато-коричневі сфери, зелено-блакитні. Звичайно, відтінки, перераховані вище, зустрічаються рідше класичного білого.

Прийнято вважати, що перлина — це кулька ідеальної форми. Насправді серед дарів моря рідко зустрічаються «правильні» екземпляри. Зазвичай дикі перлини мають вигнуту, викривлену форму, вони роздуті. Трапляються й ідеально круглі перлинки, проте це швидше виняток з правил. Звісно, еталонні екземпляри коштують дуже дорого.

Чому дикі перли — рідкість

Природні перли не так легко знайти в продажу. У ролі «скарбниці» може виступити далеко не кожна мушля. Якщо розкрити сто молюсків, то вам вдастся знайти лише 5-10 перламутрових сфер. З них тільки пара-трійка буде прийнятної якості. Популярність перлинних прикрас призвела до того, що вже в кінці XIX століття природні дорогоцінні сфери стали дефіцитом. Через активний пошуку перламутрових кульок безліч видів молюсків практично зникли.

Зараз масовий видобуток диких перлів під забороною. Дари моря поставляють в мінімальній кількості зі Шрі-Ланки, Японії. Перлини добувають в Перській затоці, в водах Червоного моря, але мова йде, звичайно ж, не про масштабні обсяги. З огляду на обмежену кількість диких перлів, прикраси з ними коштують надзвичайних грошей. Але долучитися до прекрасного хочеться всім. Це підштовхнуло вчених шукати альтернативу дарам моря: незабаром перли стали вирощувати на спеціальних фермах.

Культивовані дорівнює натуральні

Для створення більшості прикрас, які можна зустріти в ювелірних магазинах, використовують культивовані перли. Вони з'являються завдяки спільним зусиллям молюска та людини. Не варто плутати культивовані перли зі штучним. Як і дикі, вони проходять тривалий шлях «народження». Але є і різниця: подразник потрапляє всередину молюска не випадково, його впроваджують в раковину спеціально. Процес утворення культивованої та дикої сфери однаковий: чужорідна частинка обростає перламутром і стає цінною.

Фермери, які вирощують перли, можуть взяти під контроль кінцевий результат — величину, форму, колір перламутрової кульки. У випадку з природними перлами те, що знаходиться всередині молюска, завжди є сюрпризом. Ще одна відмінність між культивованими і природними перлами — перші дозрівають швидше.

Технологію культивування придумав японський вчений Кокічі Якімото. Він довгих 20 років експериментував, щоб зробити її досконалою. Зараз технологію використовують у всьому світі. Процес вирощування перлів виглядає так: 

1. мушлю трирічного молюска акуратно відкривають і підсаджують туди крихітну кульку перламутру;
2. устрицю переміщують у водойму з відповідною водою (важливий pH та температура);
3. чужорідне тіло поступово обростає перламутром;
4. перлину регулярно перевертають, щоб отримати ідеальну форму;
5. через два-три роки збирають «врожай».

Як відрізнити перли фермерські від диких? Зробити це практично неможливо: завдання під силу хіба що фахівцям. Культивована коштовність не поступається в своїх властивостях природній. А з огляду на те, що диких примірників в світі на так багато,  перлинні ферми стали справжньою знахідкою для ювелірної сфери.

Культивовані перли бувають двох видів: морські та річкові. Між ними є різниця, про яку варто знати шанувальникам перлинних прикрас. Нижче поговоримо саме про це.

Як отримують культивовані морські перли

Морські перли, вирощені на фермах, максимально схожі на дикі. Щоб отримати перлину, чужорідне тіло (намистину) впроваджують в репродуктивний орган молюска (гонади). "Скарбниці" тримають в морській воді. Молюск усіма силами намагається ізолювати імплант. Як результат — кульку огортає перламутр, і утворюється перлина.

Чужорідне тіло покривається тонким перламутровим шаром за 4-8 місяців, проте перлини виймають приблизно через два роки. Важливо, щоб перламутр був глибоким і красивим. Тільки такі перлини цінують ювеліри. З однієї мушлі можна витягти до трьох сфер, проте зазвичай там знаходиться всього одна перлинка.

Особливості вирощування річкових перлин

Річкові перли вирощують за схожою технологією: практично так само, як морські. Але є і відмінності. Чужорідне тіло поміщають не в гонади, а розташовують в мантії молюска. Це дозволяє одночасно ростити в одній устриці 10-20 перлин. Звісно ж, такі перли обходиться дешевше, адже отримати їх набагато простіше.

Велика частина річкових перлів вирощується в Китаї. Ферми розташовуються на річках, озерах і колишніх рисових полях, нині залитих водою. Мікроклімат Китаю ідеально підходить молюскам: в ньому вони досить швидко розмножуються.

Морські та річкові: в чому різниця

При культивації перлів людина контролює процес вирощування. Однак зовнішній вигляд перлин багато в чому залежить від хімічного складу води, в якій вони «дозрівають». Тому між морськими та прісноводними сферами є видима різниця. Спробуємо розібратися, як відрізнити морські перли від річкових. 

• Розмір. Перли, які отримують з морських молюсків, крупніше тих, що вирощують на річкових фермах. Їх діаметр коливається від 7 до 18 мм. Якщо перлина в оздобленні невелика (діаметр не перевищує 7 мм), то, швидше за все, вона росла в прісних водах.
• Форма. Морська перлина за формою близька до сфери. Примірники бувають округлими або краплевидними. Часто дари моря формою наближені до ідеалу. А ось їх прісноводні «родичі» далекі від досконалості: вони найчастіше мають витягнуту форму, нагадують грушу або овал з нерівними краями. Ідеальна сферична форма серед прісноводних перлин — велика рідкість.
• Колір. Відрізнити морський різновид від прісноводного можна по колірній палітрі. У «скарбницях», які зберігають в солоній воді, зустрічаються екземпляри найрізноманітніших відтінків: білясті, кремові, золотисті, з сірим відливом, зеленуваті, навіть чорні. Колірна варіативність прісноводних перлів не настільки вражаюча. Зазвичай в річкових мушлях виростають перлини світлих відтінків: від насичено-кремового до світло-молочного. Важливо звертати увагу і на рівномірність забарвлення: на річкових перлинках часто можна зустріти ледь помітні цятки, тоді як морські в цьому плані бездоганні.
• Блиск. Перламутрові кульки річкового походження на відміну від глянцевих морських сфер не виблискують яскраво на сонці. Вони блищать, але м'яко, матово, стримано. 

Щоб визначити походження перлини, важливо врахувати її характеристики в комплексі. Але часто розрізнити види може виключно досвідчений фахівець, і то тільки подивившись на сферу в розрізі. Так як перевірити походження перлів доволі складно,  варто купувати прикраси, інкрустовані їми, лише в перевірених магазинах. Чесні ювелірні салони зазвичай вказують, в яких водах вирощена перлина — прісних або солоних.

Цікаво, що морські перли коштують дорожче, хоча довше служитиме вам саме  річкові. На прісноводних перлинках більше перламутру, що підвищує їх зносостійкість. Але морські «намистини» цінують за ідеальні форми, різноманітність відтінків. Вибирати вам!

Штучні перли

Перлинні аксесуари неймовірно популярні, але дозволити собі їх можуть далеко не всі. Тому ще в стародавні часи був придуманий спосіб імітації перлин: всередину скляних сфер заливали парафін і видавали їх за дари моря. З роками технологія змінювалася і дійшла до такого рівня досконалості, що сьогодні складно зрозуміти, як відрізнити справжні перли від "репліки" неозброєним оком. Наприклад, будинок Chanel випускає прикраси з перлинами-імітаціями, які максимально схожі на природні дари моря.

Сучасні підробки зазвичай виконують з порцеляни, пластику, скла. Зверху сфери багаторазово покривають перламутром. Тобто, штучні перли — це заслуга виключно людини, молюски тут ні при чому. Звісно, такі намистини не становлять ніякої ювелірної цінності.

9 способів розпізнати справжні дари молюсків

Справжня коштовність не може коштувати дешево. Якщо вам пропонують виріб з перлинами за копійки — це знак, що сфери в прикрасі фальшиві. Але частіше буває навпаки: підробку намагаються продати за ціною натуральних перлів. Виклавши кругленьку суму за прикрасу, буде особливо прикро дізнатися, що дорогоцінним камінням (назвем його так) там і не пахне. Щоб не потрапити в халепу, важливо знати, як відрізнити натуральні перли від штучних. Існує безліч методів, які допомагають зрозуміти, де підробка, а де справжня цінність. Ось 9 основних.

1. Оцініть вагу. Штучні перлини легкі, адже вони, як правило, виконані з пластмаси. Натуральні сфери, навпаки, доволі важкенькі. Тому завжди перед покупкою перлового виробу намагайтеся об'єктивно оцінити його вагу в руці. Чи може нитка перлів бути невагомою? Відповідь однозначна: якщо це не підробка, то ні, не може.
2. Придивіться до блиску. Сяйво перлин помітно неозброєним оком. Воно глибоке, ритмічне. Навіть матові відблиски річкових перлів набагато яскравіші, ніж блиск якісної імітації. Не купуйте тьмяні перлини: швидше за все це підробка, або ж сфери занадто низької якості.
3. «Спробуйте». Як визначити справжні перли, знали ще в стародавні часи: намистину пробували «на зубок». Не потрібно прикусувати кульку: щоб зрозуміти цінність, досить злегка потерти її об зуби. Природний екземпляр буде скрипіти, імітація не видасть ні звуку.
4. Підкиньте. Розпізнати фальшивку можна, кинувши перлини з висоти півметра. Справжні дари моря будуть жваво «стрибати» (почнуть багаторазово відскакувати від поверхні), імітація просто впаде на підлогу, адже її щільність не дозволяє здійснювати «стрибки».
5. Потріть. Якщо у вас в скриньці є перлове намисто, то ви легко зможете перевірити, чи справжнє воно. Досить потерти перлинки між собою. Тріть легенько. Проте важливо, щоб в процесі ви отримали перловий порошок. Якщо сфери витягли з мушлі, то на них після тертя буде видно дрібні подряпини. Не лякайтеся, вони незабаром зникнуть. Якщо ж ви купили підробку, то така маніпуляція призведе до того, що перламутровий шар просто зітреться.
6. Порівняйте перлини. Купуєте витончену перламутрову нитку на шию, але не знаєте, як вибрати справжні перли? Обов'язково порівняйте сфери, з яких складається аксесуар. Кожна натуральна перлина особлива, тому в намисті ніколи не трапляється двох ідентичних кульок. А ось підробки завжди схожі між собою своєю ідеальною формою.
7. Огляньте дірку. Вибираючи намисто, уважно огляньте кожну перлину там, де формується дірочка. Природні перли мають високу щільність, тому такі маніпуляції їм зовсім не страшні: навколо дірки не буде тріщин. Підробка м'якша, тому на місці свердління утворюється «павутинка» дрібних відколів.
8. Погляньте через мікроскоп. Якщо подивитися на перлинку через мікроскоп, то можна легко визначити, справжня вона чи ні. У зразка, подарованого природою, видно лусочки, фальшивка ж, навпаки, відшліфована ідеально.
9. Помістіть в електромагнітне поле. Якщо перлинку помістити в електромагнітний спектр, то натуральний зразок не ворухнеться, а фальшивка почне перекочуватися. Усередині підробки знаходиться кулька, матеріал якої реагує на поле. 

Недосвідчена в ювелірному мистецтві людина не завжди може точно визначити, підробка перед нею або справжня коштовність, навіть використовуючи спеціальні методи перевірки. До того ж не кожен спосіб можна застосувати в магазині. Підтвердити натуральність перлів може тільки геммолог: фахівець, крім візуального огляду, використовує апарат, що просвічує кульку біогенного походження та дозволяє констатувати справжність перлини, оцінити її якість. Якщо ж ви не збираєтеся залучати консультанта-геммолога, то захистити себе від підробки можна тільки одним способом — купуючи прикраси в перевірених магазинах, для яких репутація та повага до клієнта — не пустий звук. Інтернет-магазин Gold.ua завжди до ваших послуг!