Циркон, цирконій, фіаніт: споріднені душі або незнайомці?

Cтатті Дата публікації: 31 липня 2019

Якщо ви зустріли дівчину, на якій виблискують ювелірні прикраси з сяючим камінням, ви навряд чи дасте відповідь на запитання, що це — справжній діамант або фіаніт. Адже виглядають вони абсолютно однаково, тому відрізнити їх може лише професійний ювелір зі спеціальним обладнанням. А може, це не фіаніт навіть, а кубічний цирконій? Або навіть циркон? Якщо ви чули ці назви, то напевно чули і про плутанину, яка їх супроводжує. Ну а оскільки прикраси з блискучими дорогоцінними мінералами полюбляють і носять практично всі, значить і це питання актуальне якщо не для кожного першого, то для кожного другого модника точно. Чим відрізняються такі фонетично схожі циркон і цирконій? І при чому тут фіаніт? Давайте розбиратися.

Фіаніт: найкращий штучний діамант

Про фіаніт прекрасно знають наші мами та бабусі. У той далекий час, коли дорогі діаманти могли купити, м'яко кажучи, лише одиниці радянських громадян, у продажі з'явилися блискучі камінці, які неможливо було відрізнити від огранованого алмазу. Фіаніт — це якраз ті самі камінці, такий собі демократичний аналог діаманта.

Походження

Фіанітом називають синтетичний діамант. Це не природний натуральний матеріал, а кристал, який виростили вчені Фізичного Інституту Академії Наук. 

Уже в ХХ столітті вченим і дослідникам стало зрозуміло, що запас алмазів на Землі не безмежний, він вичерпний. Вартість діамантів ставала дедалі вищою. Відповідно, почалися пошуки аналога діаманта: вчені почали експериментувати та вирощувати кристали, які за своїм зовнішнім виглядом і властивостями не відрізняються від каменю №1. Процес цей виявився трудомістким та часто завершувався невдачами, поки нарешті на самому початку 1970-х років радянські вчені, фізики та хіміки, не отримали жаданий кристал. Заломлення світла в ньому було максимально близьким до натурального діаманту. Так і з'явився фіаніт — штучний аналог алмазу. Технологія виявилася настільки вдалою, що незабаром вона підкорила увесь світ. Виробництво фіанітів почалося в Швейцарії та інших європейських країнах, і сьогодні це чи не найпопулярніша дорогоцінна вставка.

Як синтезують фіаніт

Якщо звернути увагу на хімічний склад фіаніту, то виявиться, що це кубічний діоксид цирконію. Головним завданням ювелірів було — домогтися, щоб цей діоксид став саме кубічним, тобто щоб його кристалічна решітка стала такою ж, як у алмаза. Головна проблема полягала в тому, що цю речовину необхідно нагріти до неймовірної температури (близько 2500 градусів). Технічно зробити це дуже складно, тому що при такій високій температурі плавляться практично всі метали. Але навіть виконання цієї важкої задачі не може дати відмінний результат, оскільки діоксид цирконію охолоджуючись втрачає «кубічність» своєї кристалічної решітки і залишається такою ж крихкою та непривабливою речовиною, якою він був до нагрівання. 

Заслуга вчених в тому, що вони змогли вирішити обидві з озвучених проблем. 

  1. Розплавляти діоксид цирконію стали в ємностях, виготовлених з того ж діоксиду цирконію. Ми не фізики, тому спростимо пояснення, щоб зрозуміти суть: вчені змогли нагріти і розплавити тільки центральну частину цирконієвого порошку, а «края» залишалися при цьому холодними та виконували функцію оболонки, яка не плавиться, — тобто були своєрідної «ванною» з того ж самого матеріалу.
  2. Досвідченим шляхом було знайдено стабілізуючі добавки, які не дозволили структурі цирконію руйнуватися після охолодження. Цими добавками стали оксиди кальцію, магнію, ітрію. 

Після охолодження розплавлений діоксид цирконію застигав у вигляді кристалів, які потім випалювали та піддавали огрануванню. 

Цікаво, що спочатку фіаніт синтезували виключно для промисловості. Уявити собі, що в радянській країні такі інтелектуальні та фінансові потужності були віддані під виготовлення ювелірних виробів, практично неможливо. Промисловість — інша справа. Тому спочатку вважалося, що отриманий кристал можна буде використовувати в якості заміни алмазів в лазерних оптичних установках. Але естетичні характеристики отриманого виробу виявилися настільки високими, що ювеліри не змогли пройти повз цей витвір інтелектуального мистецтва. Висока щільність, доступна вартість, гра світла — все це дозволило фіаніту стати ідеальним аналогом діаманта в ювелірній справі. Майстри навчилися його ограновувати: спочатку вони надавали кристалу круглої форми (настільки був складним цей процес), а потім полірували межі. Так фіаніт перетворився на справжній ювелірний тренд, який навіть сьогодні не збирається здавати свої позиції.

Зовнішній вигляд

Як вже було сказано вище, спочатку фіаніт був прозорим кристалом. Вчені навчилися видаляти різні домішки, залишаючи кристалізуватися тільки діоксид цирконію, і після охолодження та ограновування штучний діамант блищав і грав при світлі сонця не гірше за справжню коштовність. Але цього ювелірам було замало. 

Тепер фіаніт — це більше, ніж просто аналог діаманта. Це повноцінна вставка для інкрустації ювелірних виробів. Якщо додати до діоксиду цирконію різні хімічні речовини, то в процесі росту кристал набуде ніжних або насичених відтінків: 

  • церій гарантує йому червоні, жовті або помаранчеві відтінки;
  • хром — зелені;
  • неодим — пурпурні;
  • ербій — рожеві. 

Тепер фіаніт прекрасно імітує не тільки діамант, а й різнокольорове каміння: аметисти, смарагди, рубіни, сапфіри, хризоліти. Йому під силу перетворитися практично в будь-який коштовний або напівкоштовний камінь. Особливо оригінально виглядає олександритовий ефект у фіаніті: створюється двоколірний кристал, який змінює своє забарвлення залежно від різниці в освітленні. Не менш цікаво виглядають і фіаніти з ефектом опалесценції — розсіювання світла. Завдяки термічній обробці такий ефект можливий у білих та чорних фіанітів.

Назва

Легко здогадатися, що назву штучно вирощеного кристалу вчені дали, виходячи з абревіатури свого інституту. Фізичний Інститут Академії Наук скорочуємо до ФІАН — так на світ народжується ім'я фіаніт. Зараз воно використовується тільки на пострадянському просторі. В нашій країні ця назва теж багатьом знайома, хоча частіше українці застосовують інші, міжнародні назви синтетичного алмазу: 

  • даймондскай;
  • джеваліт;
  • кубічний цирконій;
  • цирконіт;
  • шелбі.

Де використовують

Фіаніти, які спочатку були створені для промисловості, сьогодні використовують не тільки в ювелірній справі. Оскільки штучно вирощені кристали за властивостями дуже близькі до справжніх діамантів, найбільшим попитом вони користуються саме там, де потрібні алмази: перш за все, це медицина та оптика, радіотехніка та обробка металів. 

Але все ж таки найбільш затребуваним фіаніт виявився саме в ювелірній справі: цим синтетичним каменем інкрустуються не лише недорогі прикраси, а навіть трендові дизайнерські аксесуари преміум-класу. Це може бути імітація діаманта або будь-яких інших дорогоцінних каменів. Такі прикраси, звичайно, набагато демократичніші за ціною. І правила їх носіння не такі суворі: навіть сережки або каблучку з великим фіанітом цілком допустимо надягати кожен день, а не лише в особливих випадках. 

Ювелірний онлайн-мегамаркет Gold.ua готовий запропонувати вам тисячі і тисячі виробів, в яких є фіанітова вставка. І будьте впевнені: незважаючи на всю майстерність ювелірів, завдяки якій ви не зможете відрізнити натуральний камінь від його імітації, на етикетці виробу завжди буде написана правда: діамант перед вами чи його аналог.

Особливості

Якщо порівняти діамант та фіаніт, то стане зрозуміла причина значно демократичнішої ціни останнього. Показники твердості та заломлення світла фіанітів мало чим поступаються огранованому алмазу. Це означає, що працювати з фіанітом (ограновувати його) досить просто. А блищить він рівно так само, як натуральний діамант. Разом з тим, штучні кристали ростуть дуже швидко: так, за годину вони здатні збільшитися на цілий сантиметр. Тому синтезувати фіаніти набагато простіше і дешевше, ніж видобовувати природні камені. 

Декоративні особливості фіаніту посилюються завдяки тому, що кристали можуть приймати найрізноманітніше забарвлення. Хімічні досліди дозволили цим штучним камінцям виглядати абсолютно феєрично: так, наприклад, в природі ви не зустрінете жодного мінералу лавандового кольору. А ось пофарбувати в лавандовий відтінок фіаніт можна запросто. 

Саме тому фіаніт вважається сьогодні вкрай перспективним ювелірним кристалом, який дозволяє втілити фантазії майстрів та бажання покупців, залишаючись при цьому порівняно доступним за своєю вартістю.

Догляд за каменем

Для того щоб фіаніт служив вам якомога довше, за ним, як і за будь-якою іншою прикрасою, потрібно правильно доглядати. Втім, це нескладно. 

  • Оберігайте виріб від ударів, намагайтеся не дряпати його. Звичайно, міцність фіаніту досить висока, але це все ж таки не справжній діамант. Саме тому потрібно намагатися дбайливо до нього ставитися.
  • Не варто виконувати домашню роботу, попередньо не знявши прикраси. Хлор та інша побутова хімія згубно впливає на фіаніт.
  • Різкі перепади температур — табу для прикрас зі штучним діамантом. Постарайтеся забезпечити улюбленому аксесуару прохолодне та сухе місце для зберігання. Ніколи не кладіть його поруч із батареєю чи радіатором опалення, не вибігайте в прикрасі на мороз, різко змінюючи навколишню температуру: як мінімум, ви ризикуєте зіпсуватися клей, за допомогою якого камінчик прикріплений до основи.
  • Пам'ятайте, що фіаніт дуже добре електризується. Це означає, що ненависний пил тягне до нього, як магнітом, в прямому сенсі слова. Ваше завдання — регулярно протирати прикрасу та рятувати її від порохів.
  • Зберігати прикрасу краще за все в спеціальному мішечку або скриньці. І кожну — в окремій упаковці! Твердості фіаніту цілком вистачить, щоб подряпати будь-який метал. Тому не варто відправляти в одну коробку всі аксесуари одразу.
  • Фіаніт прекрасно очищується в теплій мильній воді. Але не забувайте, що час контакту з водою має бути обмежений: відразу після чистки витріть виріб насухо.
  • Особливо складні забруднення можна спробувати почистити зубною пастою та дуже м'якою щіткою.
  • Прекрасно очищає бруд і нашатирний спирт. Зробіть слабкий розчин нашатирю (приблизно 1:6) і покладіть туди прикрасу на пару годин. Через деякий час, ретельно сполосніть її та витріть м'якою серветкою. 

А ще рекомендуємо завести собі звичку раз в два-три місяці віддавати прикраси в ювелірний салон: там майстри швидко і легко повернуть забрудненому виробу привабливий вигляд.

Кубічний цирконій: дорівнює фіаніт

Якщо ви хочете знати, що таке кубічний цирконій, вам не знадобиться на це багато часу і занадто багато зусиль. Просто прочитайте ще раз про фіаніт — і готово. Здивовані? Але ж це чиста правда!

Походження та назва

Ви пам'ятаєте, що фіаніт був синтезований на початку 1970-х років. Вже через п'ять років наукове відкриття радянських вчених облетіло усю планету, і виробництво фіаніту стало масовим явищем. Але заповзятливі люди (назвемо їх маркетологами, адже вони ними, по суті, і були) дуже швидко зрозуміли, що продати штучно вирощений кристал буде не так просто, як хотілося б. Адже кожен з нас набагато більше цінує природне, натуральне, справжнє. І як завжди, коли неможливо змінити сам продукт, маркетологи сімдесятих років вирішили змінити назву цього продукту. 

У словосполученні «кубічний цирконій» друге слово співзвучне реальній хімічній речовини (і одночасно природному мінералу). А значить, воно звучить практично як «натуральне». Виверт маркетологів спрацював. Назва «кубічний цирконій» прижилася в Європі та Америці. Тепер фіаніт в міжнародній ювелірній торгівлі називають тільки так. Але ми ж всі кудись поспішаємо, цінуємо час і тому намагаємося скоротити все, що тільки можна: так від словосполучення «кубічний цирконій» часто відпадає перше слово, і залишається тільки останнє. 

Тепер світ отримав начебто геніально просту відповідь на питання, чим відрізняється цирконій від фіаніту. Ця відповідь звучить так: нічим. Але не все так просто.

Якщо ви запитаєте фізика, що таке цирконій, він відповість вам, що це — метал. Ось так. Хімічний елемент, який в таблиці Менделєєва має № 40. Цирконій, звичайно ж, входить до складу фіаніту, але якщо по-чесному та по-науковому, фіаніт та цирконій — зовсім не одне й те саме. Правильніше буде сказати так: цирконій — це компонент фіаніту. Фіаніт — це кубічний цирконій.

Де використовують

Сріблясто-сірий цирконій — це метал, який широко використовується не тільки в ювелірній промисловості. Він володіє прекрасним набором властивостей: не окислюється і не іржавіє, він гігієнічний і при цьому пластичний і добре піддається обробці. Тому медицина, металургія, атомна енергетика використовують цирконій дуже активно. З нього роблять хірургічні інструменти та посуд, а також надсучасні протези.

Особливості

У ювелірній справі цирконій сам по собі практично не використовується. Є думка, що браслети з цього металу дуже корисні для здоров'я, але наукою ця гіпотеза не підкріплена і не доведена. Що ж стосується ювелірки, то тут цирконій — тільки один з головних компонентів для створення фіаніту. Якщо на вашій прикрасі написано, що вона виготовлена ​​з цирконію, швидше за все, мова йде саме про кубічний цирконій — інакше кажучи, про фіаніт.

Циркон: молодший брат діаманта

Що таке циркон? Так називають натуральний мінерал, силікат цирконію, в складі якого міститься безліч домішок. Назва цього каменю співзвучна з добре відомим словосполученням «кубічний цирконій» або з його «скороченим варіантом» — просто «цирконій». Але ви тепер вже знаєте, що кубічний цирконій — це фіаніт, а циркон і фіаніт не мають між собою абсолютно нічого спільного! Знаєте ви і про те, що цирконій — це метал в таблиці Менделєєва, а вже метал (цирконій) і камінь (циркон) — це точно істоти з різних світів.

Походження

Мабуть, головне, чим відрізняється циркон від фіаніту, — це походження. Циркон — натуральний камінь, що має вулканічне походження. Він видобувається з магматичних порід всього лише в декількох країнах: 

  • Австралія;
  • Бразилія;
  • В'єтнам;
  • Канада;
  • Мадагаскар;
  • Росія;
  • США;
  • Таїланд;
  • Шрі-Ланка. 

Родовищ цих не так багато, причому більша частина з них зосереджена в Східній Азії. Це дало привід називати циркон сіамським алмазом. Взагалі ж це дуже дорогий мінерал. Висока ціна на нього визначається не тільки «рівнем» його коштовності (адже його часто порівнюють, наприклад, із сапфіром), а ще й складністю його видобутку і вичерпними природними запасами. Силікат цирконію вважається напівкоштовним камінням, але його нерідко порівнюють з алмазом за зовнішнім виглядом та фізичними/хімічними характеристиками.

Зовнішній вигляд

Якщо ви бачите інкрустований блискучим каменем ювелірний виріб, на перший погляд вам буде дуже складно сказати, що перед вами — циркон або фіаніт. Обидва ці мінерали мають привабливий блиск, який споріднює їх з діамантом. Але циркони, як і фіаніти, бувають не тільки безбарвними. Зустрічаються камені різних кольорів: 

  • коричневі;
  • блакитні;
  • золотисто-жовті;
  • червоні;
  • насичено-зелені;
  • помаранчеві;
  • сині;
  • фіолетові;
  • чорні. 

Відтінок циркону залежить від того, які домішки зустрічаються в його складі. Найчастіше це мідь, залізо, кальцій, титан та цинк. Цікава назва у золотисто-жовтих сонячних каменів — жаргони. Мабуть, це найпопулярніший різновид циркону. А ось червоні циркони — гіацинти — зустрічаються набагато рідше. Незважаючи на цю неймовірну палітру, у професійному середовищі більш за все цінуються саме прозорі різновиди цього рідкісного каміння.

Назва

Як ми вже з'ясували, циркон не має нічого спільного з цирконієм. Це простежується навіть на рівні назви! Скоріш за все «молодший брат алмаза» (а саме так говорили про циркон на Сході) був названий на честь слова «царгун», що на перській мові означало “камінь золотистого кольору”. 

А ось в Середні віки цей мінерал називали інакше, трохи зневажливо — недосконалим алмазом. Звичайно, ці камені були не такі тверді, як діаманти, і блищали не так карколомно. Власне, саме ці факти і дозволили ювелірам дати циркону таке невтішне прізвисько. Але фокус в тому, що це був ніякий не алмаз, а справжнісінький циркон. Тільки люди Середньовіччя про те тоді ще не знали.

Де використовують

Прекрасні декоративні властивості дозволяють використовувати циркон в ювелірних виробах. Яскравий діамантовий блиск перетворює ці камені в «заміну» огранованих алмазів. 

З приводу використання та носіння циркону дають свої рекомендації навіть астрологи. На їхню думку, циркон найбільше підходить Водоліям, Левам, Стрільцям та Козерогам. Цей мінерал допоможе своєму господареві стати розумнішими, зацікавитися навколишнім світом. Він приносить удачу у творчій та бізнес-сфері. Цілителі впевнені: він знімає перевтому та відмінно лікує хвороби очей. Чудовим оберегом вважається циркон для мандрівників. 

Проте зараз досить складно знайти в ювелірних бутиках прикраси з циркону. І справа не тільки в ексклюзивності цього коштовного каменю. Вся справа в тому, що камінь цей досить тендітний, легко дряпається. Його не дуже зручно обробляти, тому що розкрити всю красу мінералу практично неможливо через його надзвичайну крихкість. Носити прикраси з цирконом також потрібно з особливою обережністю. Тому якщо ви шукаєте собі прикрасу зі вставками, що імітують діаманти, у вас є найпростіший спосіб, як відрізнити циркон від фіаніту. Якщо ви сумніваєтеся, що перед вами, не сумнівайтеся: в переважній більшості випадків це саме фіаніт. Він давно став незаперечним лідером в сфері імітацій дорогоцінних каменів завдяки своїй міцності та бюджетній вартості. А зустріти циркон в прикрасах, представлених на сучасному ювелірному ринку, практично неможливо. 

Так, циркон дійсно практично залишив ювелірний ринок. Але при цьому він все ще домінує на ринку будівельному. З його допомогою виробляють різні вогнетривкі матеріали: фарби, емалі і навіть цеглу.

Особливості

Циркон — дуже дорогий камінь. Але він вкрай рідко зустрічається зараз в ювелірній справі. Зовнішня схожість його з діамантом була дуже важливою декілька десятиліть тому — доти, доки на світі не було фіаніту. Це дуже крихкий мінерал (за шкалою Мооса його твердість оцінюється всього в 7,5 балів), який просто не сумісний із ритмом сучасного життя. Але якщо у вас є вінтажна прикраса з цирконом — вас можна вважати справжньою щасливицею. І хоча астрологи вважають цей мінерал чоловічим, він дуже допомагає діловій леді в її бізнесі або під час переговорів з партнерами. 

Зверніть увагу! Деякі різновиди циркону вважаються радіоактивними, оскільки в них є домішки урану. Правда, назвати циркон небезпечним каменем навряд чи можна: його радіоактивне випромінювання мынымальне. Єдина рекомендація: носіть його не щодня, а час від часу.

Догляд за каменем

Головне, про що потрібно пам'ятати, доглядаючи за цирконом, — це про його крихкість. Будь-який механічне вплив може залишити слід на камінні. Ваше завдання — всіляко уникати таких ушкоджень. 

  • Глуха оправа. Щоб з самого початку убезпечити себе та свою прикрасу, ви можете вибрати аксесуар з міцною глухою оправою, в якій мінерал немовби то втоплений. Ця оправа зможе захистити ваш камінчик.
  • Окреме зберігання. З цієї ж причини зберігати вироби з цирконом потрібно окремо від інших прикрас: в окремому мішечку, сухому і прохолодному місці.
  • Захист від хімії, вологи та ультрафіолету. Побутова хімія та косметика, пряме сонячне світло і довготривалий вплив води — все це згубні для циркону фактори. 

Щоб почистити прикрасу, опустіть її в теплий мильний розчин, візьміть м'яку ганчірочку і акуратно потріть дорогоцінність. Потім промийте аксесуар прохолодною водою, промокніть залишки вологи і ретельно просушіть.

Натуральний або штучний?

Головне питання, яке точно буде хвилювати кожного перед покупкою: натуральне або синтетичне каміння — яке ж краще? Звичайно, це залежить виключно від кількості грошей, які ви готові витратити на прикрасу. І від ваших особистих побажань. 

Так, скажімо, є дівчата, для яких натуральність вставки — принциповий момент. Але якщо ви вибираєте циркон, пам'ятайте про його м'якість та крихкість, а також про мінімальне радіоактивне випромінювання. 

Інші модниці готові з радістю носити синтетичні кристали, які ні візуально, ні за фізичними властивостями практично не відрізняються від натуральних. Крім того, якщо ви дбаєте про екологію (а зараз це корисний тренд, який набуває популярності), штучні мінерали перетворяться для вас в ідеальне рішення: гірські породи не страждають під час їхнього видобутку, а сучасні лабораторії відповідають усім вимогам екологічності.

Підведемо підсумки

Тільки уявіть собі, який складний клубок ми сьогодні розплутали! Виявляється, камені, які ми довгий час вважали натуральними, не є такими. А коштовності, які ми сприймали як найближчих родичів, навіть і близько не брати. Підсумуємо основні факти в таблиці, щоб закріпити прочитане. 

Параметри для порівняння

Фіаніт

Кубічний цирконій

Циркон

Походження

Штучно створений кристал, штучний камінь

Штучно створений кристал (не плутати з цирконієм — це хімічний метал)

Натуральне напівкоштовне каміння

Назва

Використовується на території Росії та країн СНД

Міжнародна (торгова) назва фіаніту

Міжнародна назва

Відношення до інших мінералів

  • Виступає як імітація діамантів та інших коштовних каменів або як самостійна ювелірна вставка;
  • характеризується високим коефіцієнтом світлопереломлювання, що дозволяє йому ідеально імітувати огранований алмаз
  • Сьогодні виступає як самостійна ювелірна вставка;
  • коефіцієнт світлопереломлювання циркону не дуже високий, а тому він схожий на діамант менше, ніж фіаніт

Використання в ювелірній справі

Найбільш затребувана імітація діаманта та інших дорогоцінних і напівкоштовних каменів

Використовується вкрай рідко через складність ограновування (насамперед, через крихкість)

Зовнішній вигляд

  • Як будь-який штучний камінь, фіаніт має ідеальну структуру;
  • він максимально прозорий, якщо ви подивитеся на нього крізь лупу, то не знайдете в ньому ніяких дефектів
  • Природний циркон завжди буде мати всередині якісь відхилення від норми (бульбашки, вкраплення, інші дефекти);
  • це свідчення його натуральності

Рівень комфорту в процесі носіння

  • По твердості він лише трохи поступається алмазу, тому стійкий до подряпин і механічних впливів;
  • електризується і збирає пил
  • Досить крихкий камінь, може випромінювати невисоку радіоактивність;
  • носити потрібно дуже акуратно;
  • не рекомендується для щоденного носіння

Вартість

Невисока

Висока (приблизно така сама, як у сапфіра та інших дорогоцінних каменів першого ешелону)

Як бачите, будь-яка плутанина може бути легко усунена, якщо ви знаєте основи. Впевнені, тепер вас не заведуть в глухий кут питання про те, чим відрізняються один від одного фіаніт та кубічний цирконій, а також при чому тут циркон. Уважно подивившись на етикетку виробу, ви будете точно знати, що ви купуєте, і в кінцевому рахунку будете насолоджуватися придбаним аксесуаром без сумнівів в його автентичності. Адже це найголовніше, чого ми чекаємо від ювелірних прикрас — безумовна радість та насолода від споглядання на себе у дзеркало.

Розповісти друзям: