"Ювелір королів, король ювелірів": історія бренду Cartier

• Як все починалося
• Народження бренду
• Юність бренду
• Революція
• Смерть творця
• Золоте століття
• Намисто Патіали
• А далі?

Що ви знаєте про Cartier? Ну, крім того, що це один з найвідоміших ювелірних будинків у світі. Напевно вам згадається створена Cartier пантера, колекція прикрас Love та браслет у формі цвяха, про які ми нещодавно писали у статті “Найвідоміші ювелірні будинки та їхні бестселери”. Більшість з нас знають про бренд лише те, що це модно, стильно і неймовірно дорого. А тим часом Луї-Франсуа Картьє та його сини та онуки були, по суті, справжніми революціонерами. Як Нельсон Мандела або Махатма Ганді, тільки у світі ювелірного мистецтва.

Як все починалося

Молодий Луї-Франсуа навчався у ювеліра на ім'я Адольф Пікар. Тоді він ще й знати не знав, що йому вдасться створити одну з найбільших ювелірних імперій в світі. Але вже мав невеликі, але впевнені плани. Пропрацювавши якийсь час у магазині Пікара на паризькій вулиці Монторгей, в 1847 Картьє купує цей магазин у свого вчителя — і починає довгу, захоплюючу і неймовірно успішну історію будинку Cartier.

Крамниця була дуже скромною, правильніше сказати — навіть крихітною. Однак Луї-Франсуа, який на той момент освоїв справу годинникаря і багато знав про створення прикрас, був налаштований рішуче.

Народження бренду

Світанок ювелірного будинку, який у 1847 році був лише маленьким магазином, припав на вкрай непростий час. Нагадаємо, що у 1848 році у Франції відбулася революція. Відбулася — і перемогла. Представники робочих класів, які люто ненавиділи багатіїв та товстосумів, кинули їм рішучий виклик. Ювелірні прикраси на той момент були явно не товаом першої необхідності. Проте компанія Cartier революцію пережила. І не просто пережила, а зуміла вижити.

Юність бренду

Починаючи з 1848 року, Луї-Франсуа став налагоджувати поставки ювелірних матеріалів для свого виробництва. Спочатку це була Франція. Трохи згодом з'явилися контракти з постачальниками з інших країн. Перша сировина мала якість, далеку від ідеальної: власник компанії закуповував те, на що вистачало грошей. Але завжди вірив, що одного разу він закупить найкращі матеріали, щоб створити найкращі ювелірні прикраси.

Протягом перших двох десятиліть з моменту заснування компанії Луї-Франсуа налагоджує постачання та залучає до бізнесу сина Альфреда. Виявилося, що бізнесмен з Альфреда набагато кращий, ніж з його батька. Тому на початку 70-х років XIX століття син бере на себе керування магазином і відкриває цим нову сторінку історії Cartier.

Революція

1870 — це рік Паризької Комуни, яка назавжди змінила не тільки Париж і всю Францію, але і ювелірний будинок Cartier. Аристократія, яка опинилася в опалі, не мала доступу до всіх своїх фінансових активів. Тому переважно використовувала ті заощадження, які мала на руках. Мова, звісно, про прикраси.

Альфред Картьє збагнув, що має можливість викупити чудові ювелірні вироби за невеликі, а часом й зовсім смішні кошти — і не прогавив свій шанс. В результаті компанія отримала чудову сировину для створення нової колекції, революція перемогла, Франція назавжди стала республікою — і люди знову почали спокійно та впевнено витрачати гроші. У тому числі — і на нові прикраси від Cartier.

Компанія росла і вже не поміщалася у невеликому магазині. Ювелірному будинку було потрібно щось більше. В результаті в 1899 році Cartier переїжджає у виставковий зал на Рю-де-ла-Пе — вулиці Миру, у центрі французької столиці.

Смерть творця

На початку ХХ століття конкуренція між ювелірними будинками починає зростати. Виживати стає непросто, а залишатися на гребені успіху — тим паче. Творець бренду — Луї-Франсуа Картьє — йде у відставку. Альфред залишається біля керма сам і починає "розкручування" сімейного бізнесу.

Вистачило буквально кілька років, щоб виставкова зала Cartier на вулиці Миру перетворилася на одну з найбільш відвідуваних точок продажу ювелірних виробів. Ставка на Рю-де-ла-Пе зіграла навіть не на сто, а на двісті відсотків. Тому серед відвідувачів торгового залу Cartier були не лише багаті люди, а й члени королівських сімей з різних країн світу.

Золоте століття

Не зовсім століття, звісно. Скоріше, просто період, який тривав із 1904 по 1920 рік. Альфред, будучи прихильником сімейних цінностей, залучає до бізнесу трьох своїх синів. Одного з них назвали на честь діда: Луї. Двох інших звуть П'єр і Жак.

Луї прославився тим, що створив перший наручний годинник. Той самий Tank, який візуально нагадував танк часів Першої світової. Це була абсолютно знакова і на 100% революційна подія, тому що цей аксесуар навіть сьогодні, понад століття, згадують серед найбільш відомих виробів Cartier.

Чим ще уславився Cartier? Наприклад, платиною. До Cartier цей дорогоцінний метал у ювелірній індустрії ніхто не використовував. А Луї, П'єр та Жак ризикнули — і в результаті випили шампанського. Платина виявилася дуже зручним ювелірним металом. Вона дозволяла створювати практично невидимі оправи для діамантів. Завдяки цьому здавалося, що дорогоцінним камінням усипана сама шкіра: дорога оправа при цьому залишалася практично непомітною.

Саме в той період Cartier випускає Tutti Frutti — колекцію найвідоміших намист і браслетів, які, якщо нам не зраджує пам'ять, стали найдорожчими прикрасами у світі, проданими на аукціоні. Але не Tutti Frutti єдиними, як то кажуть.

Намисто Патіали

Авторству ювелірного будинку належить намисто махараджі Патіали. Замовником цієї прикраси був індійський махараджа Бхупіндер Сінгх. Прохання про створення намиста було озвучено у 1928 році. Але компанії знадобилося три роки, щоби втілити ідею в життя.

Основою для створення намиста стала платина. В неї було інкрустовано майже три тисячі діамантів, загальна вага яких досягла майже трьох тисяч каратів. У складі намиста Патіали були присутні й дуже відомі камені. Наприклад, діамант De Beers. На той момент він був сьомим за величиною у світі. Його вага становила 234,6 карати. Крім нього в намисто було інкрустовано три рубіни з Бірми та сім великих гранованих алмазів, розміри яких варіювалися від 18 до 73 каратів.

Ближче до 20-х років ХХ століття Cartier починає надихатися флорою та фауною. Флористичні мотиви згодом стануть основними у творчості ювелірного будинку.

А далі?

А далі була всесвітня популярність, здобута завдяки високій якості виробів та кільком королівським патентам на виготовлення прикрас. До речі, цитата про те, що Картьє — "ювелір королів, король ювелірів", належить англійському королю Едуарду VII, який був одним з зіркових замовників будинку.

Поки Луї створює шедеври, П'єр займається розширенням бізнесу. У 1917 році він купує особняк у Нью-Йорку, на 5-й авеню. І платить за нього — не повірите! — сто американських доларів та нитку перлів. Цей особняк згодом стає штаб-квартирою ювелірного будинку в США.

За часів Великої депресії Cartier, щоб не збанкрутувати, зміщує вектор на країни Далекого Сходу. У 1942 році помирають Жак та Луї. П'єр залишається за штурвалом один. Керівниками лондонської, нью-йоркської та паризької гілок ювелірного будинку Cartier на той час стають сини трьох братів. Бізнес йде в гору. Але в 1964 році з життя, за Луї і Жаком, йде і П'єр. А сини наважуються на продаж трьох гілок окремо.

Покупцем стає спілка підприємств під керівництвом Роберта Хока. Консорціум купує всі три гілки компанії, завдяки чому вона і досі залишається єдиною та успішною. Щоправда, жодного стосунку до сім'ї Картьє з 1964 року ювелірний будинок вже не має.