Ювелірна емаль, або як примусити коштовність “червоніти”

Давнє мистецтво художньої емалі
Процес емалювання: як створюються шедеври
Які прикраси з емаллю зараз в моді
Як вибрати якісні прикраси з емаллю
Прикраси з емаллю: дбайливо носимо та правильно зберігаємо

Складно уявити собі, що в світі існує жінка, яка відмовилася б мати у власній скриньці для ювелірних виробів ще декілька аксесуарів в додаток до тих, які вона вже має. І коли «звичних» металів на кшталт золота і срібла виявляється недостатньо, на допомогу приходить ювелірна емаль. За допомогою подібних прикрас можна створити дійсно унікальний ювелірний гардероб. Такі аксесуари не тільки вміло урізноманітнюють ваш щоденний лук, але і служать відмінним доповненням для особливих приводів та урочистих туалетів. Тому сьогодні нерідко прикрашають емаллю навіть обручки на каблучки для заручин. Бо це яскраво, помітно, свіжо, оригінально і дуже стильно.

Емаль для ювелірних виробів не тільки дозволяє створити неймовірно яскраві прикраси — різноманітні малюнки, соковиті колірні рішення, обумовлені неймовірною майстерністю спеціалістів золотої справи. Крім усього іншого, подібні вироби дійсно будуть ексклюзивними. Адже навіть якщо ваша каблучка або сережки зійшли з заводу і були виготовлені за всіма правилами та стандартами ювелірного мистецтва, покриття емаллю — завжди творчий процес і ручна робота. Тому навіть за умови масмаркетовського виробництва дорогоцінності, покриті емаллю, — це завжди особливий товар, штучний, унікальний і не схожий на своїх найближчих “родичів”.

Ну а приємним бонусом є ще й те, що окрім декоративних достоїнств емаль на прикрасах виступає в ролі захисного шару, який надійно і якісно оберігає виріб від пошкоджень, фізичного і хімічного впливу та інших несприятливих чинників. Правда, все це зовсім не означає, що дане покриття твердіше за алмаз і його потрібно регулярно випробовувати на міцність. Зрозумілим є одне: «емальовані» прикраси — неймовірно яскравий і привабливий тренд сучасної моди. І вони однозначно заслуговують на те, щоб оселитися в вашій скриньці з коштовностями.

Давнє мистецтво художньої емалі

Емаль в ювелірній справі стали використовувати з незапам'ятних часів. Як в будь-який справжній науці, у вчених немає точної відповіді на питання, коли і де точно це сталося. Але є кілька припущень.

Стародавній Єгипет. Як показують розкопки, техніка ця була затребувана ще в Стародавньому Єгипті багато тисяч років тому. У ті далекі роки емаллю покривали не тільки і не стільки індивідуальні прикраси на кшталт медальйонів або браслетів. Набагато активніше її використовували в так званому декоративно-прикладному мистецтві. Так, наприклад, дуже яскравим і самобутнім напрямом в стародавньому світі вважалося кольорове емальоване покриття різних предметів посуду і меблів — починаючи з кубків і закінчуючи скринями.
Середній Схід. Тут теж емаллю прикрашалися не тільки ювелірні вироби, а й предмети домашнього вжитку. На Сході як тоді, так і зараз популярні всілякі розпису і орнаменти. І майстри давнини навчилися створювати справжні шедеври, орнаменти яких були виконані в техніці гарячої емалі.
Візантійська Імперія. Ця країна вважається батьківщиною перегородчастої емалі — одного з різновидів цього декоративного покриття. Мабуть, уже в IV столітті в Візантії стали декорувати посуд в такий спосіб.

Але і ювелірні вироби з емалі теж користувалися популярністю в стародавньому світі. Мабуть, для наших предків це був один з найдоступніших способів зробити життя яскравішим, насиченим фарбами та кольорами. Вищим досягненням для ювелірів давнини було зімітувати дорогоцінні камені з використанням «емальованої» техніки так, щоб відмінностей зовсім не було видно. Так на світ з'являлися соковиті червоні «рубіни», інтенсивно забарвлені зеленим кольором «смарагди» та інші неймовірні «мінерали», які були виготовлені за допомогою нанесення покриття у вигляді емалі.

Подальша історія переможної ходи емалі по планеті не знала періодів спаду — лише розквіт.

Європа. Всього десять століть тому розквіт емальованих прикрас почався і в Європі. Німеччина, Італія, Франція — у всіх цих та інших країнах функціонувала неймовірна кількість майстерень, які покривали золоті прикраси яскравими фарбами і продавали їх найбагатшим європейським аристократам.
Київська Русь. У Древній Русі емаль добре знали ще в Х столітті (туди вона потрапила з Візантії разом з християнством). Правда, називали наші предки її інакше — фініфть. Часто подібне покриття використовувалося при внутрішньому оздобленні приміщень (наприклад, в церквах або палацах, а також в будинках заможних аристократів). Як і єгиптяни, стародавні русичі покривали фініфтю посуд та елементи внутрішнього інтер'єру.
Китай. Очевидно, емаль в ювелірному мистецтві цієї найдавнішої країни стала відігравати значну роль в XII-XVI століттях, коли китайські майстри на замовлення імператорів експериментували, накладаючи емальований шар на мідні вироби. Ніжна і красива китайська емаль небесно-блакитного кольору і зараз є візитною карткою як самої Піднебесної, так і її неймовірного мистецтва. Як правило, красивими блакитними завитками покривається не лише посуд і шухлядки-шкатулки, а й срібні вироби, перш за все — індивідуальні прикраси.

Всього трохи більше століття тому на планету «звалився», як сніг на голову, стиль модерн. Дивно, але художня емаль дуже сподобалася цьому стилю і почала використовуватися практично скрізь. Збіглося це і з науковими проривами, перш за все — в області хімії. Колірних рішень стало більше, а саме покриття — набагато якісніше. Сьогодні емаль також знаходиться на піку популярності.

Процес емалювання: як створюються шедеври

Цікаво, що техніка покриття емаллю з давніх часів практично не змінилася. Звичайно, вона удосконалюється в деталях. Але основні етапи процесу дійшли до нас незмінними прямо з глибини століть.

Що таке ювелірна емаль

Як і більшість ювелірних покриттів, емаль — це сплав, який складається з декількох елементів. Найпростіше буде назвати цей сплав скляним. Як правило, в нього входять кремнезем та глинозем у вигляді порошку і спеціальні добавки, які відповідають за колір і властивості кінцевого продукту. Так, вважається, що калій, натрій і свинець (а точніше, їх оксиди) спрощують роботу майстра зі сплавом. Такий матеріал легко плавиться. Невід'ємним мінусом таких добавок завжди є зниження стійкості емалі до різних впливів навколишнього середовища. Простіше кажучи, така прикраса буде менш довговічною. А ось алюміній і магній, додані до склообразного кремнезему, навпаки, підвищують температуру плавлення емалі. Так вона стає міцнішою. Не можна сказати однозначно, який з цих варіантів кращій. Досвідчений майстер знає, що все залежить від конкретних умов виготовлення того чи іншого аксесуара.

А ось з добавками, що відповідають за колір, все більш-менш ясно:

кобальт та нікель забарвлюють емаль в синій або чорний кольори;
залізо — в коричневий;
кадмій — в червоний;
мідь — в зелений;
олово — в білий.

Зрозуміло, професіонали знають ще тисячу тонкощів і вміють домагатися найнесподіваніших колірних поєднань, змінюючи склад сплаву та кількість тих чи інших елементів.

Якою буває емаль

Якщо ви поглянете на прикрасу, «одягнену» в емаль, то з легкістю визначите, до якого з двох головних різновидів належить це покриття.

Прозора емаль. Найчастіше емаль на золоті або інших дорогоцінних металах саме така. Ні золото, ні платина, ні навіть більш демократичне срібло ніяк не реагують на високі температури: не тьмяніють, не змінюють зовнішній вигляд і т. д. Саме тому такі прикраси часто покривають прозорою емаллю виключно для посилення декоративних властивостей (перш за все блиску) і для захисту від яких завгодно механічних пошкоджень.
Непрозора емаль (її ще називають глухою). Більш яскравий та декоративний варіант. Під шаром глухої емалі зовсім не проглядається металева основа прикраси, а видно лише безпосередньо колір самого покриття — як правило, яскравий і насичений. Найчастіше непрозору емаль використовують для обробки недорогоцінних металів. Наприклад, міді. Під впливом високих температур такі метали, як мідь, мають властивість темніти. А глуха емаль в даному випадку виконує функцію захисту від окислення та корозії металу.

Техніка нанесення емалі на виріб

Для емалювання майстри використовують один з двох способів. Цікаво, що способи ці кардинально відрізняються один від одного за всіма параметрами — починаючи від технології нанесення і закінчуючи довговічністю виробу та ціновою політикою. Про які способи мова?

Гаряча емаль

Цей спосіб вкрай затребуваний вже не одну тисячу років. Технологія нанесення описується досить просто і включає в себе п'ять кроків.

З кремнезему та інших елементів виготовляється емаль у вигляді порошку.
Цей порошок наноситься на виріб.
Прикраса відправляється в гарячу піч, температура в якій досягає 600-900 градусів, на термін до півгодини.
Там порошок розплавляється, утворюючи скляну плівку.
Після охолодження плівка твердне і тим сами створює відомий користувачеві вид емалі.

Однак така простота — тільки в описі процесу, але не в його технології. Адже майстер повинен не помилитися і правильно підібрати не тільки метал, який використовується в якості основи, але і тип самої емалі. Це не просто.

Якщо температура плавлення металу буде нижчою, ніж у емалі, виріб напевно деформується.
Якщо температурний коефіцієнт розширення емалі і металу не буде рівним, це теж призведе до псування виробу (швидкого відшарування емалі).
Якщо поверхня металу буде абсолютно гладкою, то емаль на такій поверхні буде триматися значно гірше. Краще, щоб була деяка шорсткість.
Наймінімальнішою проблемою вважається недостатньо міцне «приклеювання» шару емалі до металу.

Саме тому робота, яка пов'язана з нанесенням емалі на ювелірні прикраси, вважається однією з найскладніших в ювелірній справі. З давнини і до наших днів використовують кілька різновидів цієї техніки.

Перегородчаста. Такий спосіб покриття використовувався ще в Стародавньому Єгипті, і він дуже трудомісткий. Мабуть, найтонший з точки зору професіоналізму та один з найбільш трудомістких. Але результат того вартий. Виглядають такі прикраси як справжні витвори мистецтва. Вони дуже ошатні, від них неможливо відвести очі. Для початку майстер робить осередку, використовуючи найтонший дріт з золота або срібла або особливі плоскі перегородки. У ці осередки засипається порошок майбутньої емалі. Потім все відбувається стандартно: випал в печі і подальша шліфовка. На виході ви отримуєте по-справжньому унікальну дорогоцінність, аналогів якій в світі просто не існує. Ви можете зустріти іншу назву для цієї техніки — клуазоне. Як правило, прикраси, виготовлені в такій техніці, складно відшукати в звичайних магазинах, розрахованих на масового покупця. А ось на виставках хенд-мейд або в ювелірних онлайн-магазинах, які враховують смаки найрізноманітніших клієнтів, таке «добро» ви обов'язково знайдете. Перед тим як придбати прикрасу, виконану в подібній техніці, підготуйтеся: на жаль, недобросовісні продавці готові видати за клуазоне щось зовсім інше. Головними відмінними особливостями цієї техніки можна вважати:

ювелірність малюнка;
дріт, який формує контури візерунка (його легко побачити навіть на фото);
досить високу вартість виробу.

Виїмчаста. Для цього способу майстер вирізає або висвердлює візерунки прямо на поверхні металу. Потім в отримані ямки закладають заготівлю для майбутньої емалі — порошок, і обпалюють в печі. Така технологія називається ще Шамплеве і вважається найдавнішою. Ще один найвідоміший різновид виїмчастої техніки — ліможська емаль, яка з'явилася в однойменному французькому муніципалітеті.
Фініфть. Це спосіб, в якому ви не зустрінете перегородок та виїмок, як в двох попередніх. Все набагато простіше: поверхню виробу розписують кольоровим розчином, а потім обпалюють. Але простіше — не означає гірше.

За допомогою методу під назвою фініфть ювелірний дизайнер може розповісти вам цілий сюжет, в якому буде стільки шарів кольорового покриття та стільки обробок в печі, скільки знадобиться для того, щоб намалювати справжню картину.

Холодна емаль

У порівнянні з попередньою ця техніка сильно програє. Але тим не менше, вироби, виготовлені таким способом, теж користуються чималим попитом. До того ж, такі прикраси будуть коштувати значно дешевше.

Холодну емаль можна назвати склопластиком. Вважається, що вона настільки проста у виготовленні і нанесенні, що впоратися з нею можна навіть в домашніх умовах. Наскільки необхідні такі досліди — питання відкрите, але познайомитися з технологією холодного емалювання потрібно обов'язково. Ніяких спеціальних інструментів і високих температур в даному випадку не потрібно. Така емаль буває трьох видів.

Двокомпонентна. У самій назві відображена суть і простота методу. У потрібних частках змішуються два компонента, і виріб просто фарбується. Через деякий час така глазур набуває деякої твердості.
Емаль, яка твердне під впливом тепла. По суті, технологія дуже схожа на гаряче емалювання. Головна різниця — в температурі плавлення. При реалізації холодного способу вона ледь перевищує 150 градусів.
Емаль, яка твердне під впливом світла. Ця техніка дозволяє опромінити емаль фотополімерним складом і таким чином посилити не надто серйозну міцність покриття. Щоб краще уявити цей процес, можна провести аналогію зі стоматологічним кабінетом. Якщо вам ставлять фотопломбу, то обов'язково потім опромінюють її лампою з УФ-променями — для більшої міцності. Рівно так само відбувається і у випадку з емаллю, яка твердне під впливом світла.

Основний недолік холодного емалювання — його недостатня міцність. Так, наприклад, зішкребти нігтем емальоване покриття, яке застигає під впливом тепла, доволі просто. Для цього потрібно докласти мінімум зусиль. А ось техніка, яка передбачає застигання емальованого покриття під впливом УФ-променів, вважається перехідною між холодною та гарячою. Її міцність досить висока — настільки, що відколи на прикрасах ремонтують найчастіше саме з використанням фотополімеру.

Основа для емалі

Як правило, покривають емаллю дорогоцінні метали. Так, наприклад, ювелірна емаль на сріблі або навіть золоті є найбільш затребуваною в сучасному «дорогоцінному» мистецтві. Пов'язано це насамперед з високою температурою плавлення, яка притаманна цим металам. Вже було сказано, що при гарячому способі нанесення емалі температура досягає 700-900 градусів. Головне завдання при цьому — щоб розплавився порошок емалі, а металева основа залишилася як і раніше твердою та ні в якому разі не деформувалася. Досягти цього можна лише при використанні таких металів як золото або срібло. А ось раніше емаллю покривали і бронзу, і сталь, і навіть чавун.

Інший, не менш важливий параметр — здатність металів залишатися блискучими і не змінювати свій колір під впливом високих температур. Знову ж таки, ці якості притаманні тільки дорогоцінним металам. Тому прозорою емаллю покриваються, як правило, саме вони, а глуха емаль призначена для недорогоцінних металів. Власне, емаль тут служить не лише для краси, а й для захисту.

Бувають випадки, коли за задумом ювеліра необхідна наявність прозорої ділянки на прикрасі. Вихід знаходиться досить швидко: щоб зберегти блиск металу і не дати йому потемніти, цю ділянку покривають фольгою з золота або срібла. До речі, саме срібна фольга дозволяє особливо виграшно виглядати синім, зеленим та блакитним емалям.

Які прикраси з емаллю зараз в моді

Мабуть, емальовані прикраси — це єдині аксесуари, зовнішній вигляд яких цілком і повністю залежить виключно від майстерності ювеліра. Адже якщо дорогоцінні вставки або золото зі сріблом привабливі самі по собі, то порошок стає витвором мистецтва тільки завдяки професіоналізму і досвіду майстра. Тому ювелірка з емаллю — це завжди авторські прикраси, незвичайні, нестандартні, такі, що приваблюють до себе увагу.

Під час буму на масивні аксесуари і яскраві деталі емальовані каблучки та сережки, кулони та браслети стають дуже актуальними. Вони здатні виконати абсолютно різні функції: «оживити» діловий образ, додати трохи легкої шаленості творчій особистості, зробити більш романтичним лук для побачення... Все, що завгодно!

Оскільки техніка роботи з емаллю була і залишається досить складною, на перше місце при купівлі виходить особистість ювеліра і репутація магазину, в якому ви купуєте прикраси. Онлайн-маркет ювелірних виробів Gold.ua гарантує вам високу якість реалізованої продукції та співробітництво з найвідомішими українськими та світовими ювелірами. У каталозі представлено безліч прикрас для різних приводів та цілей, різних стилів і різних жінок. Емаль сьогодні стає невід'ємним елементом сережок і кулонів, браслетів і каблучок, брошок і запонок. Вміле поєднання металу, емалі і дорогоцінного каміння не зможе залишити байдужими навіть найвимогливіших модниць.

Носити прикраси з емаллю потрібно сміливо. На цьому наполягають всі дизайнери. Не бійтеся великих розмірів, нестандартних форм, «надмірної» яскравості. Сама по собі емаль — вже трішки «надмірно» в порівнянні з прикрасами більш “суворого” дизайну. Тому має сенс не замовчувати це, а навпаки, акцентувати на цьому увагу.

Але як завжди, у всьому потрібна міра. Не варто завішувати себе з ніг до голови емальованими дрібничками, особливо якщо ви не впевнені в своїй здатності правильно поєднувати аксесуари. Повірте, одна каблучка або кулон, гарно вкриті емаллю, вже зроблять ваш образ яскравим, але при цьому залишать його стриманим та елегантним. У випадку з кольоровою глазур'ю відмінно працює правило «краще менше, та краще».

Одне з небагатьох табу для емалевої біжутерії — прінтований одяг. Яскравість і незвичність таких прикрас вимагає фону одного-єдиного кольору, ідеально — максимально простого: білого або чорного. Спробуйте надіти яскравий кулон на білу блузу або топ, або прикрасити таким кулоном маленьку чорну сукню. Ви самі побачите, наскільки ефектно буде виглядати ваш образ: емалевий аксесуар буде яскраво виділятися на скромному тлі, не перетворюючи вас в “папугу”. Зрозуміло, це не означає, що надіти каблучку з емалевим покриттям неприпустимо, наприклад, під смугастий топ або квітчасту спідницю. Якщо ви впевнені в тому, що зможете поєднувати різні принти так, щоб вийшло стильно, але не хаотично, — вперед, ніхто вам цього не забороняє. Але базові закони моди ніхто не відміняв: краще все ж таки обмежитися однією-двома яскравими деталями в образі і підбирати гардероб до кольору емалевого покриття на улюбленій прикрасі.

Особлива краса ювелірних аксесуарів з емаллю — в їх універсальності. Ви дійсно можете підібрати їх під будь-який стиль та одяг. Без перебільшення!

Літній одноколірний сарафан простого крою стане більш виграшним, якщо додати до нього кулон або сережки з емаллю.
Діловий костюм з емалевою брошкою або в міру стриманою каблучкою не дозволить вашому образу нудьгувати.
Звичайні джинси з блузкою, футболкою або светром стануть особливими, якщо додати пару яскравих емалевих штрихів у вигляді браслета та/або сережок.
Вечірня сукня з оригінальним вирізом не просить, а вимагає для себе «демократичну» емаль: це зробить ваш лук “молодим”, задерикуватим та динамічним.

Емаль буде доречна скрізь — від класики до авангарду. Головне — трішки попрацювати і підібрати правильну та відповідну модель.

Як вибрати якісні прикраси з емаллю

Емаль — це покриття, яке є досить стійким до агресивних середовищ. З цієї точки зору емальовані прикраси досить практичні. Проте, вибір якісного ювелірного виробу, до складу якого буде входити емаль, — не така вже й проста задача. На що слід звернути увагу? Топ-4 моменти.

Якщо ви хочете носити аксесуар довго та часто — зупиніть свій вибір на емалі, яка нанесена на виріб гарячим способом. Так, це буде значно дорожчий вибір. Але повірте, зносостійкість таких прикрас вища в рази.
Якщо ви хочете заощадити і розумієте, що купуєте прикрасу з конкретного приводу чи під конкретний наряд, тому не будете носити її щодня, можна спробувати обмежитися холодною емаллю. Пам'ятайте, що носити таку прикрасу потрібно дуже обережно, адже поверхнева глазур може зійти навіть після найменшої подряпини. І не слід прагнути знайти ідеально рівний виріб: за рахунок того, що емальовану поверхню не шліфують, певні нерівності та шорсткості звісно будуть зустрічатися на будь-якому аксесуар, який покритий холодною емаллю.
Не шукайте дуже дешевих прикрас. Навіть біжутерія з емаллю — це вироби преміум-класу. Вони не можуть коштувати дешево за визначенням. У шаленому пориві купити щось більш дешеве ви ризикуєте нарватися на майстрів, які не дотримуються обов'язкових етапів технології виготовлення покриття, або продавців, які вирішили нажитися на вашому прагненні заощадити. Звичайно, дорого — це не обов'язково означає якісно. Але це, скоріш, історія про те, що дуже низькі ціни повинні вас насторожити.
І звичайно ж перед покупкою варто уважно перевірити прикрасу з емалевим покриттям. Бульбашки, тріщинки, подряпини, відколи: навіть мінімум цих дефектів — привід задуматися про те, чи потрібен вам такий аксесуар. Звичайно, при бажанні відколи можна відремонтувати за допомогою фотополімера, але ви впевнені, що готові нести щойно куплений і фактично новий виріб в ремонт? Будьте уважні.

Прикраси з емаллю: дбайливо носимо та правильно зберігаємо

Незважаючи на те що емаль фактично виконує роль захисного шару для будь-якого металевого виробу, не варто перевіряти її на міцність. Краще дотримуватися нескладних правил носіння та зберігання ювелірних прикрас, ніж потім шкодувати про те, що термін служби улюбленого аксесуара виявився занадто малим. Про які правила йде мова?

Бережіть коштовність. Захищайте прикрасу від ударів, пошкоджень, тертя об метал та інші міцні поверхні. Якщо в результаті удару відколовся хоча б найменший шматочок емалі, вважайте це початком кінця: скельце буде колотися й надалі, хоча грамотний ювелір може уповільнити цей процес.
Не залишайте її на сонці. Не слід надовго залишати прикрасу під впливом прямих сонячних променів. Від одного-двох разів проблем, звичайно, не буде. Але регулярне спекотне сонечко може призвести до зміни зовнішнього вигляду виробу, а в деяких випадках — навіть до відшарування емальованої поверхні від металевого виробу.
Захищайте від температурних стрибків. Намагайтеся не піддавати виріб сильному перепаду температур. Різкі коливання від спеки до морозу і назад теж не будуть корисні улюбленому аксесуару. З металом, якщо він дорогоцінний, напевно нічого не зробиться, а ось глазуроване покриття може постраждати.
Не допускайте контакту з косметикою. Запам'ятайте, що будь-яка косметика (починаючи від лаку для волосся і закінчуючи губною помадою) і засоби для прибирання не повинні «перетинатися» з вашою чудовою прикрасою. Правило тут дуже просте: надягати фініфть слід після нанесення косметики. А знімати — в обов'язковому порядку перед виконанням будь-яких домашніх робіт.
Не ходіть до басейну в прикрасах. Не дуже сприятливо на емаль діють і водні процедури. Занадто тривалий контакт з водою — табу для подібних прикрас. А значить, в лазні, сауні, басейні і на море краще обійтися без них. Навіть короткочасний душ краще приймати без емальованого аксесуара. Тривалий вплив вологи піддає глазур ризику розтріскування.

По суті, ці правила поширюються на більшість ювелірних виробів, з якого б міцного металу вони не були виготовлені. Адже погодьтеся, завжди краще витратити зовсім небагато часу і зусиль для того, щоб носити аксесуари правильно, ніж ремонтувати дорогоцінні речі або розпрощатися з ними назавжди. Напевно, головною небезпекою для прикрас з емаллю можна вважати удари. Одягаючи браслети та каблучки, намагайтеся не стукати по столу, не розмахувати активно руками і взагалі, будьте більш стриманими. Звичайно, при бажанні тріщину можна буде «запломбувати», але краще до цього не доводити.

А ось догляд за виробами з емаллю абсолютно необтяжливий. Вам знадобиться тільки тепла вода і м'яка серветка або ганчірочка. Ненадовго занурте прикрасу в теплу воду і без зусиль, але наполегливо потріть її серветкою. Забруднення відійдуть, а вам залишиться тільки протерти аксесуар від залишків вологи та відправити його висихати природним шляхом. Ось і все!

Ювелірна емаль яскраво і, мабуть, надовго увірвалася в сучасну моду. Її нескінченна мінливість, свіжість, соковитість і динамічність з кожним днем заражають любов'ю до «глазурованих» аксесуарів все більшу кількість людей. Немає різниці, дістанете ви кулончик з емаллю з бабусиної скриньки або придбаєте ультрамодні розписні обручки: вибір будь-якої прикраси з емаллю буде говорити про те, що ви — стильна та елегантна особистість, яка завжди тримає руку на пульсі сучасних тенденцій. І погодьтеся, що це правда.