Тіари, діадеми та гребені: must-have нареченої 2020

Тіари: весільні і не тільки
- Тонкощі носіння тіари
Гребінець для волосся: тріумфальне повернення

Часи принцес, герцогинь та королев давним-давно минули. І навіть для манірної Великобританії королева — це, скоріше, символ, ніж функціональна одиниця. Але моді відверто чхати на часи. Все нове для неї — це добре забуте старе. Тому діадема, гребінь для волосся і весільна тіара в цьому році займають перші три рядки в рейтингу найбільш топових аксесуарів нареченої. Як навчитися їх розрізняти? З чим носити, і якими рекомендаціями керуватися при виборі? Наш сьогоднішній матеріал цілком і повністю присвячений тим сучасним принцесам, які в найближчі місяці планують вийти заміж і хочуть виглядати на шляху до вівтаря на всі сто відсотків — дійсно по-королівськи.

З гребенем все більш-менш зрозуміло: ми точно знаємо, як він виглядає, і навряд чи сплутаємо його з іншими "весільними" аксесуарами, про які плануємо поговорити. А ось з тіарою та діадемою не все так однозначно. Вони стоять в одному логічному рядку з короною, і їх відмінності обумовлені виключно історичним походженням.

Корона — більш формальна, висока прикраса, яке символізує владу. У давні часи детально пророблена корона, яка красувалася на голові конкретної людини, означала, що власник прикраси володіє землею, на якій стоїть, і всіма її мешканцями. Сьогодні це звучить дико, але з пісні слів не викинеш.
Діадема — це різновид корони, виконаний в формі замкнутого вінця. Діадема більш акуратна і більш компактна, ніж її "старша сестра". На жіночій голові вона, як правило, виглядає ніжно і лаконічно.
Тіара — це різновид діадеми, який має окружність, що не замикається у кільце. Тобто це, по суті, та ж сама діадема, кінці якої не з'єднані між собою.

Діадема вперше з'явилася в Стародавній Греції. Вона виглядала як жіноча пов'язка на голову. Через деякий час ця пов'язка перекочувала в Древній Рим і трансформувалася. Ви все правильно зрозуміли: завдяки цій трансформації на головах переможців з'явилися лаврові вінки. Старий Світ почав носити діадеми тільки в другій половині XVIII століття, коли в моді закріпився ампір.

Цікаво, що в сучасному світі носіння тіар і діадем — ще той квест. Справа в тому, що справжні прототипні прикраси мають досить пристойну вагу. Утримати їх на голові без допоміжних інструментів не вийде. Тому в хід йде лак для волосся, який використовується в величезних кількостях, і десятки шпильок. А все чому? Та тому що сучасні жінки з'являються на публіці з чистим волоссям і легкими зачісками. Раніше все було в точності до навпаки: щоб носити дорогоцінні аксесуари, дамам доводилося навмисно відмовлятися від регулярного миття голови, щоб волосся було щільними і легко піддавалося формуванню. Але навіть тоді для закріплення дорогоцінної корони було неможливо обійтися без спеціальної помади, якою змащували волосся для більшої податливості. Зате сьогоднішні тіари для максимальної зручності частіше за все оснащені резинкою, яка додатково закріплює їх на дівочих головах.

Тіари: весільні і не тільки

Тіара, як не крути, — більш трендова прикраса, ніж діадема. Популярність аксесуара обумовлена не стільки різноманіттям видів, скільки зручністю: у зв'язку з тим, що тіара являє собою незамкнений вінець, носиться вона з куди більшим комфортом і закріплюється в зачісці куди простіше і надійніше. Різновидів тіари існує безліч. Нижче ми перерахуємо лише основні, які, в свою чергу, можуть мати різні підвиди. Все для того, щоб ви знали: весільні зачіски з тіарою можуть бути неймовірно різноманітними — до пари аксесуарам і матеріалам, з яких вони виготовлені.

Дротові тіари. Таку назву ці прикраси отримали завдяки тому, що основним матеріалом для їх створення є дріт. Виготовити таку прикрасу в промислових масштабах неможливо, тому будь-яка дротова тіара — це ручна робота. Так, дріт, який використовує майстер, навряд чи буде дорогоцінним. Але виконання тіари однозначно буде на висоті. Аксесуари з дроту ідеально вписуються в сучасні нетривіальні весілля, які далекі від шаблонності та ресторанних гулянь. Дротова тіара може бути виготовлена виключно з тонкої металевої нитки, а ще може мати такі декоративні складові як намистинки або бісер.
Тіари з бісеру. Каркасом для таких коштовностей теж служить дріт. І вони, треба визнати, розкішно виглядають в волоссі. Такі вироби можуть бути цілком самостійним і служити єдиною прикрасою волосся нареченої. Але одночасно з цим тіари з бісеру можуть запросто обрамляти фату. Найчастіше подібні аксесуари включають в себе флоральні мотиви, тому що рослинні елементи — ще один популярний тренд, який не відпускає наречених ось уже кілька весільних сезонів поспіль.
Тіари Сваровські. Якщо нареченій захочеться створити весільний образ, який буде максимально близьким до королівського — в класичному розумінні, тіара, інкрустована кристалами Сваровські, перетвориться в гідне доповнення весільного лука. Хоча ні, доповненням така прикраса ніколи не була і не буде. Тіара Сваровскі — це аксесуар, який приковує увагу до обличчя нареченої і стає центральною частиною образу. До речі, замінити кристали Сваровскі в такій діадемі можуть і звичайні стрази, і чеське скло. Виблискувати корона буде неймовірно, а ось її вартість приємно здивує ту, яка готується стати дружиною.
Ферон'єрки. Це різновид тіар (або діадем — в залежності від структури прикраси), який після надягання на голову спускається на чоло і займає максимально горизонтальне положення. Складно запам'ятати назву? Напишіть просто "тіара на чоло" або "діадема на чоло" — так ці аксесуари називають набагато частіше. У той час як офіційна назва прикраси злегка застаріла. Вперше ферон'єрки з'явилися в епоху Відродження, коли всі галузі мистецтва переживали небачений до цього часу сплеск. Але досить скоро ці по-королівськи розкішні ювелірні прикраси пішли в небуття. Вони були відроджені знову в епоху хіпі. Ви, напевно, пам'ятаєте традиційні пов'язки навколо чола, які називалися хайратниками. Так ось хайратник і став відправною крапкою в новітній історії ферон'єрок.
Тіари в грецькому стилі. Причому не тільки в грецькому, але і в східному в тому числі. Перший варіант прикрас є класикою. Другий полонив мільйони модниць завдяки серіалу "Величне століття". Можна скільки завгодно твердити, що мильна опера — це низькопробно та нецікаво. Але заперечувати пишність костюмів в цьому довгограючому серіалі було б нерозумно. Шикарні тіари, що спускаються на скроні та чоло дівчат декоративними елементами, звели з розуму цінительок східної краси. Знаковим є те, що навіть найпростіша біленька сукенька, доповнена таким аксесуаром, буде виглядати, як справжнє вбрання королеви. Що вже й говорити про дизайнерський весільний туалет, який суцільно зітканий зі свіжих ідей та прецедентів.

Але давайте не забувати, що тіара (як і діадема в тому числі) — це не тільки весільна прикраса. Даний аксесуар все частіше зустрічається в кежуал-луках, тобто у складі повсякденного аутфіта сучасних дівчат і жінок. У зв'язку з цим існує декілька важливих критеріїв, яким тіари повинні відповідати. В першу чергу, це легкість. Ми говоримо про вагу. Занадто важкий головний убір тягати на собі весь день — таке собі задоволення. Тіара повинна бути практично невагомою. По-друге, аксесуар повинен легко зніматися і з такою ж легкістю і простотою вдягатися. Комфорт власниці прикраси понад усе. Тепер ви розумієте, чому дротові тіари — це абсолютний топ?

Тонкощі носіння тіари

Функція тіари як символу влади вже давно у минулому. В теперішньому цей аксесуар для волосся ні що інше як данина моді. Красива данина, ефектна, така, що підкреслює неповторний стиль своєї власниці. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися в YouTube покази модних будинків Dolce & Gabbana, Louis Vuitton, Miu Miu та інших. Моделі, що несуть на своїх головах тіари, як декорації, велично крокують головними подіумами світу. А що залишається нам з вами? Напевно, придбати вподобану тіару — і наслідувати їхній приклад.

Нюанси носіння тіари залежать від того, який різновид прикраси ви оберете. Головне завдання тіари — декоративність. Але при правильному використанні аксесуара, його можна задіяти і в фіксації локонів в тому числі.

Тіара-ферон'єрка передбачає носіння на чолі, тому моделі таких прикрас практично невагомі. Весільна мода рекомендує звернути увагу на мереживні моделі, які обплітають чоло нареченої металевим гіпюром.
Тіари у вигляді обідка найчастіше надягають поверх зачіски. При цьому весільні діадеми і тіари показують перукарю не в день весілля, а задовго до цього моменту. Щоб фахівець мав можливість грамотно підібрати весільну зачіску і ідеально вписати прикрасу в образ.
Класичні тіари стилісти рекомендують носити на потилиці, обплітаючи їх косами, ніби ліанами в тропічному лісі. Так прикраса перетворюється на невід'ємну частину зачіски і починає виконувати не тільки декоративне завдання, але і функціональне.

У будь-якому образі тіара найкраще поєднується з легкою повітряною сукнею. А ось із вбранням з важкої тканини, обтяженим декоративними елементами, принтами або несподіваними текстильними вставками, поєднується не дуже. Повсякденний лук вимагає від тіар лаконічності та мінімалізму. З цієї точки зору, стилісти Gold.ua рекомендують мати в своєму гардеробі одну-дві пластикові тіари і модель з лаконічними мініатюрними камінчиками, яка навіть в офісі не буде наштовхувати оточуючих на думку про вечірку. Лаконічна тіара легко впорається з покладеним на неї завданням: стане завершальним штрихом, а не центром робочого аутфіта і вигідно підкреслить ваше відточене почуття стилю. Що ж стосується масивних аксесуарів, їх краще вигулювати виключно з приводу. Просто так з'являтися в них на людях не бажано.

Втім, якщо ви запитаєте поради у іменитого дизайнера, він закреслить все, що написано вище, і порекомендує поєднувати тіару з усім, що ви носите в повсякденному житті. Причому абсолютно точно порекомендує вам тіару більш “багату” та об'ємну ніж та, яку ви обрали. Але якщо ви хочете виглядати стильно за будь-яких обставин, вам доведеться самостійно відшукати золоту середину, помноживши поради стилістів на рекомендації дизайнерів і розділивши отриману величину на своє почуття прекрасного.

Гребінець для волосся: тріумфальне повернення

Гребінь — це ще один різновид діадеми, але більш компактний, мініатюрний. Декоративна частина такого аксесуара закріплюється на гребінці, за допомогою якого діадема кріпиться до волосся. Весільний гребінець чудово виглядає і в центральній частині високого ідеально затягнутого пучка, і загубившись десь посеред легких повітряних локонів.

Саме по собі слово гребінь походить від праслов'янського слова grebti, тобто чесати. Цей аксесуар навіть в давні часи був і декоративним, і функціональним. З одного боку, його використовували в якості гребінця — щоб розчісувати волосся. А з іншого, після того, як волосся було розчісане, виріб закріплювали і використовували в якості прикраси.

Гребінець був і залишається невід'ємною частиною багатьох національних костюмів. І що цікаво: аксесуар набув поширення не тільки на території Європи, але і в Азії. Ми розповімо про два найбільш яскравих, з історичної точки зору, випадки використання гребенів в національному образі жінки.

Пейнета — іспанський гребінь

Історики стверджують, що офіційно пейнета перетворилася на частину національного іспанського жіночого костюма в XIX столітті. Але при цьому не заперечують, що гребінь почали носити набагато раніше. Якщо пейнета велика, то її обов'язково надягають з мантильєю — мереживним шарфом, яким іспанки покривають голову після того, як одягнуть гребінь. Мантилья — це щось на зразок вуалі, яка спадає на жіночі плечі з голови.

У давні часи матеріалом для виготовлення пейнет служили черепашачі панцири. Однак час вніс в національний костюм іспанців свої корективи. Через зміни клімату, що сталися завдяки варварській діяльності людини, багато видів черепах опинилися на межі зникнення. Тому іспанські пейнети стали робити з пластика, що імітує колір і текстуру панцира. На вигляд відрізнити натуральний і штучний матеріал дуже складно, на якість національного вбрання це ніяк не впливає. Зате підкреслює дбайливе ставлення іспанців до фауни своєї країни і до природи в принципі.

Класична пейнета має або округлену форму, або квадратну. Нерідко можна зустріти гребінь в формі прямокутника. Що ж стосується висоти аксесуара, то зазвичай вона коливається від 15 до 20 см. Кількість зубчиків в пейнеті дорівнює п'яти або шести.

Ближче до середини XIX століття пейнети змінилися. Їх функціонал звузився, а ось рівень декоративності, навпаки, збільшився. Аксесуари стали популярними не тільки в Іспанії і не тільки в якості складової частини національного одягу — вони поширилися по всій Європі і найчастіше використовувалися представницями прекрасної статі в якості вставки до об'ємного пучка волосся, що розташовується на верхівці або на потилиці. По-перше, це робило зачіску жінки більш оригінальною. А по-друге, візуально робило власницю гребеня вищою, ніж вона є насправді.

До початку ХХ століття гребені в Європі і зовсім перетворилися в декоративний елемент. Вони втратили більшу частину своїх зубців, залишивши лише три, а то й два з них. Для виготовлення гребенів почали використовувати дорогоцінні метали (срібло і золото), а також матеріали, що мають високу цінність. Наприклад, перли, слонову кістку, нефрит або перламутр. Декорували оновлені пейнети карбуванням, інкрустацією, чорнінням та іншими методами, які дозволяли перетворити шматок металу в чудовий шедевр того часу.

Кусі — японський гребінь

В'єтнам, Китай, Японія — це лише декілька з тих азіатських країн, в яких гребінь є невід'ємною частиною національного костюма. І на Японії ми хотіли б зупинитися трохи докладніше. Знаковим для японських гребенів став період Едо — час, коли в країні панував клан Токугава, тобто початок XVIII століття. Саме в цей період японські красуні почали використовувати кусі в якості прикраси. Національний аксесуар, створений на основі кусі, називається кандзасі. По суті, це гребінець, декорований стрічками, шпильками, намистинками, квітами та іншими гарностями.

Найцікавіше полягає в тому, що в період Едо завдяки гребінцю можна було зрозуміти, хто перед вами — звичайна дівчина чи нічний метелик. Останнім потрібно було якось виділятися на тлі інших. Тому їх кандзасі були набагато пишнішими та багатшими. Путани надягали на голову аксесуари, які їм дарували купці — заможні клієнти. Трохи пізніше прийшла мода на носіння трьох кусі відразу. Причому найбільш топовими тоді вважалися гребені, зроблені з напівпрозорого панцира черепахи, в текстурі якого були відсутні вади.

У сучасній Японії мало що змінилося. Кусі і сьогодні є невід'ємною частиною національного костюма, вбрання нічного метелика та гейші. Але у кожної з цих жінок гребінь свій — відмінний від інших. А ще в Японії гребінь ніколи не дарують близьким. Справа в тому, що слово "кусі" в Японії омонімічне слову, яке означає "смерть". Тому дарувати кусі або кандзасі — погана прикмета, якої японці намагаються уникати. Але на регулярність носіння і популярність гребенів це ніяк не впливає.

Нюанси носіння гребінця

Гребінь (весільний або повсякденний) вибирають рівно за таким самим принципом, як і тіару: невагомість і комфорт. Це перші і найважливіші критерії, яким повинен відповідати один з найдавніших аксесуарів на жіночій голові. Ну і, зрозуміло, дизайн: він повинен подобатися власниці виробу і відповідати її конкретному образу. Альтернативний варіант — гребінь, підібраний з точки зору універсальності і який гармонує з будь-яким луком, чи то з міським кежуалом, чи то з урочистим вечірнім стилем.

Принцип. Якщо тіара і діадема — аксесуари, здебільшого, декоративні, то гребінь не тільки прикрашає зачіску, але і працює в ній. Завдяки зубцям він фіксує локони там, де це особливо необхідно. Розташування гребеня можна змінювати в залежності від обраної зачіски. Він може підніматися на самій маківці і виконувати функцію діадеми, а може красуватися на боці, акуратно фіксуючи пасма, щоб вони не падали на обличчя. Але незважаючи на свою функціональність, гребінь — це дуже гламурно. Зокрема, завдяки декоративним складовим аксесуара: намистинкам, самоцвітам, бісеру або кристалам Сваровські.
Для кого? Гребінь — ідеальний вибір для тих наречених, які тяжіють до стилю ретро, але при цьому не хочуть або не готові використовувати складні стилістичні рішення. Гребінець дозволяє сформувати такий собі легкий наліт минулого на аутфіт, який при цьому може бути цілком сучасним. Навіть з приставкою "ультра". Жіночність і шик — ось що ви отримуєте в комплекті з гламурним гребенем. Лише його одного цілком достатньо для того, щоб надати зачісці завершений вигляд. Цікаво, що півтора століття тому даний аксесуар носили на голові виключно заміжні дами. Але сьогодні ніяких обмежень, пов'язаних з носінням гребеня, немає — від слова "зовсім". Моделей гребінців дуже багато. Якісь підкреслять ваш характер в образі рок-принцеси, інші стануть жіночним штрихом в романтичному луці, а треті будуть незамінні у весільному образі:

хочете пограти в особу королівської крові — віддайте перевагу прикрасі з перлами;
полюбляєте богемний стиль — виберіть гребінь-ластівку;
шукайте важкий аксесуар для хардового образу — зупиніться на металевому гребінці без зайвих декоративних елементів.

Як носити? Як правило, на коротке волосся гребінь не чіплявся. Не тому що це не гарно, а тому що його немає на чому закріпити, якщо у дівчини коротка зачіска. Якщо вам вдасться це зробити — будь ласка: ні в чому себе не обмежуйте. Класика жанру — це гребінь, закріплений зліва чи справа, трохи вище вуха, який притримує довірену йому частину волосся. Не менш виграшний варіант — гребінець, закріплений біля основи низького пучка. Пучок при цьому може бути зав'язаний по центру на потилиці або збоку.

Ну і якщо вже ми говоримо про весільні тренди, дозволимо собі звернути вашу увагу на ультрамодний гребінь на ланцюжку. Він складається з двох частин, які з'єднані між собою декількома ланцюжками різної довжини. Одна частина гребеня кріпиться зліва, а друга — праворуч. Ланцюжки при цьому спадають на потиличну частину голови і перетворюють звичайне розпущене волосся в шикарну весільну зачіску. Або не весільну, а повсякденну — вирішувати тільки вам.

І наостанок лайфхак. Якщо ви не знаєте, який аксесуар із запропонованих обрати, керуйтеся простим правилом. Якщо ви темненька дівчина з розкішним пишним волоссям, гребінець або тіара повинні бути великими, помітними, масивними. Інакше вони загубляться в шевелюрі. Якщо ви білесенька леді з легкими, як пух, локонами, віддайте перевагу ніжній, тоненькій та акуратній моделі, яка не стане вантажем для вашого аутфіта, а навпаки — подарує йому додаткову легкість і невагомість, яких забагато не буває.