Трапіче-смарагд: дорогоцінний земляк Пабло Ескобара і колумбійський унікум

Cтатті Дата публікації: 28 жовтня 2019

Серед безлічі ювелірних прикрас, які створювали золотих справ майстри в усі часи, особливе місце завжди займають вироби, інкрустовані камінням. І це не дивно. Мінерали, які добувають в надрах Землі, просто фантастично різноманітні за властивостями, зовнішнім виглядом і дизайном тих аксесуарів, які з їх допомогою можна створити. Набагато дивніше те, що при всьому цьому розмаїтті самоцвітів безпосередньо дорогоцінних каменів в законодавчому переліку налічується всього п'ять — щоб перерахувати їх, вистачить пальців однієї руки. 

І якщо камінь номер один відомий всьому світу (звичайно, це діамант), то почесне друге місце після гранованого алмазу належить найзагадковішому та найрозкішнішому зеленому мінералу, який з давніх давен називали смарагдом. В російській мові з часом назва каменю змінилася на “изумруд”, а в український мові смарагд так и залишився самим собою. В онлайн-каталозі найбільшого в Україні ювелірного гіпермаркету Gold.ua ви можете знайти сотні прикрас із цим унікальним самоцвітом. І треба сказати, не дивлячись на солідну ціну, ці ювелірні аксесуари користуються в українців особливою популярністю.

Символ чистої та вічної любові

Улюбленим каменем смарагд став дуже і дуже давно. Збереглися відомості, що єгиптяни добували цей камінь ще п'ять тисяч років тому, в третьому тисячолітті до нашої ери. Народи пустелі взагалі тяжіють до зеленого кольору, і це легко пояснити: коли весь пейзаж, скільки сягає око, — це пісок, зелень рослин означає воду, життя і відпочинок. 

Знали смарагд і в Стародавній Греції, і Стародавньому Римі. Про дивовижні властивості цього каменю є кілька рядків у римського історика Плінія Старшого. Звичайно, як і будь-який важливий камінь, смарагд буквально обростав неймовірною кількістю повір'їв. Вважалося, що його захисна сила настільки сильна, що ніякі злі духи і небезпечні комахи не можуть наблизитися до людини, яка прикрасила себе смарагдом. Також смарагд вважався прекрасним тестом на доброту та злість в людині. Говорили, що добрій, щирій та благородній людині він буде служити в якості амулета і допомагати в усіх справах, а ось злому та брехливому господареві принесе лише хвороби та нещастя. 

Смарагд в стародавні часи використовували для того, щоб з його допомогою побачити майбутнє. Енергетика цього каменю вважалася настільки сильною і в той же час чистою, що стародавні вірили: в процесі довгої медитації на смарагд відкривається майбутнє. Зелений колір смарагду довгий час асоціювався з надією і чистим коханням. Крім того, смарагд використовували і в весільних обрядах: він гарантував вірність і ніжну любов молодятам. Недарма сьогодні смарагдовою називають 55-ту річницю весілля — коли подружжю вдалося прожити разом неймовірно довго, зберігши при цьому любов і вірність один одному. 

Коротко кажучи, смарагд був і залишається справжнім улюбленцем. Що ж це за камінь?

Кристали берилу

Саме так. Смарагд — самоцвіт, який належить до групи берилів. Взагалі існує безліч різновидів берилів в залежності від того, окиси яких металів були додані природою в ці камені, — а відповідно, який колір вони надали дорогоцінності. Адже, скажімо, і насичено-синій аквамарин, і золотисто-жовтий гелиодор, і рожевий морганит — все це різновиди берилу. Але зелений смарагд побив усі рекорди: і за яскравістю забарвлення, і за твердістю, і за рівнем коштовності. 

Яскравий зелений колір забезпечують смарагду оксиди хрому і ванадію. Від їх химерного розподілу в товщі кристала з'являються особливості забарвлення кожного конкретного смарагду.

Місія — ошляхетнити природну сировину

Цікаво, що прозорих смарагдів в природі практично не зустріти. Нерівномірність забарвлення можна вважати їх відмінною рисою — властивістю, що додає смарагду особливий шарм і унікальність. Часто на смарагдах зустрічаються і тріщинки. Тобто «дефекти» на камінцях різного ступеня прояву часто не заважають покупцям купувати дорогоцінні аксесуари. При цьому, що дивно, ціна на чистий смарагд виявляється навіть вищою, ніж на чистий діамант! Ось вам і позиція в рейтингу. 

Проте, наскільки б не були готові покупці викласти велику суму за «дефектний» камінчик, купити чистий, свіжо-зелений, рівно пофарбований смарагд їм хочеться набагато більше. Саме завдяки цьому дуже зрозумілому бажанню розвивається ремесло облагородження дефектних самоцвітів. Звичайно, такі способи в давнину були дуже примітивними, грубими, але сьогодні майстри можуть похвалитися ефективними прийомами, що дозволяють «очистити» камінчик. А невблаганна статистика свідчить: на ринках не найбагатших країн (на жаль, і Україна — в їх числі) сьогодні 9/10 продаваних смарагдів — облагороджені. Найчастіше за цим терміном ховається одна дія — заповнення природних тріщин. Матеріалів для цього існує досить багато: 

  • клейкий силікон;
  • масло;
  • натуральний латекс;
  • поліефірні смоли;
  • силікатний клей. 

Від вибору матеріалу, безумовно, залежить і ціна кінцевого виробу.

Догляд за вдосконаленим каменем

Звичайно, особиста справа кожного — гнатися за максимально натуральним смарагдом або задовольнитися облагородженим самоцвітом. Адже обидва камінця виглядають доволі непогано, а вартість їх значно нижча. Правда, слід пам'ятати, що ставитися до такого «зробленого» каменю потрібно обережно. 

  • Закріпка. По можливості вибирайте прикраси з глухою закріпкою. Так називають спосіб, при якому нижнього просвіту під каменем не існує. Відповідно, він вимагає більше металу. Завдання ювеліра — не розкришити крихкий камінь, а міцно вставити його в глуху оправу. Там він буде надійно закріплений, і шансів розколотися у самоцвіта буде набагато менше.
  • Регулярний догляд. Оскільки при глухій закріпці видима площа каменю зменшується, відповідно, він пропускає крізь себе менше світла. Це означає, що будь-які забруднення згубні для нього. Камінчик просто перестає блищати. Доглядати за облагородженим смарагдом, не допускати забруднень, необхідно регулярно.
  • Категоричні табу. При цьому потрібно пам'ятати, що мило — не найкращий помічник для очищення смарагду: за допомогою мильної піни легко вимивається масло, що скріплює тріщини в камені. Ще дві категоричні заборони накладають на летючі розчинники та ультразвуковий спосіб очищення. 

Як же доглядати за облагородженим смарагдом? Перш за все, рекомендується робити це максимально швидко. Вам потрібно взяти серветку, змочену в нейтральному мильному розчині (для цієї мети підійде, наприклад, дитячий шампунь), і швиденько пройтися нею по каменю. Потім ретельно прополоскати його прохолодною водою і промокнути сухою м'якою тканиною.

Де знаходять смарагди

Місця на планеті, в яких «зберігаються» смарагди, розподілені практично «порівну». Так, дуже багато зеленого каменя видобувалося на Уралі, в Росії. Але зараз визнаним чемпіоном з видобутку смарагдів вважається республіка Колумбія в Південній Америці. Кристали, які там видобуваються, відрізняються неймовірною чистотою і насиченим зеленим кольором. А крім того, відомий і такий бажаний для колекціонерів смарагд Трапіче з шахти Мусо добувають саме там — в околицях Боготи, столиці Колумбії, звідки родом найвідоміший наркоторговець світу — Пабло Ескобар. Цікаво, що навіть не дуже чисті колумбійські камінці виглядають неймовірно симпатично, і відбою від бажаючих купити, продати, вкрасти, відвезти ці зелені камінчики наразі немає. 

Перспективною країною, в якій добувають смарагди, сьогодні можна вважати Замбію. Знавці впевнені, що замбійські смарагди за розміром, кольором і красою легко переплюнуть колумбійські аналоги. Єдиною заковикою в цій ситуації можна вважати неймовірну рідкість замбійських смарагдів. Тому коли знаходиться гідний уваги екземпляр — звичайно ж, його продають дорожче за колумбійські самоцвіти. 

Втім, в світі є і місця, де виробляють смарагди. Саме так: насичені зелені камені з успіхом навчилися вирощувати в лабораторіях. Процес цей почався в Німеччині між першою і другою світовими війнами, а потім німецький досвід перейняли Франція і Росія. Виростити штучний смарагд надзвичайно важко, це вимагає досить великої кількості часу і зусиль. У той же час ціна на нього буде значно нижчою, ніж на природний аналог (в середньому в 5 разів). 

Лабораторні смарагди відрізняються насиченим кольором і при цьому прозорі, а ось блиск їх злегка відливає в коричневий відтінок. Майстри настільки вправно навчилися «копіювати природу», що відрізнити натуральний смарагд від вирощеного пересічна людина ніколи не зможе.

Майстерність ошуканців

Втім, як завжди, отримати легкі гроші завжди можна нечесним шляхом. Тому шахраї часто пропонують наївним покупцям те, що тільки віддалено нагадує смарагд і по суті є лише дешевою підробкою. 

  • Берили. Можна знайти пару злегка зеленуватих берилів та склеїти їх між собою прошарком насичено-зеленого кольору. Потім заховати отриманий склеєний камінь в глуху закріпку. Готово! Виглядає як справжній смарагд. Ну майже.
  • Скло. На жаль, цей матеріал фарбують і теж видають за природний камінь.
  • Інші камені. У природі зустрічаються мінерали, злегка схожі на смарагд візуально. Але насправді вони кардинально відрізняються від нього за властивостями. Перш за все, мова йде про два каменя: цаворит та хромдіопсид. Напевно, мало хто з вас чув ці назви, а ще менше людей уявляють собі, як виглядають подібні камені. Цим і користуються шахраї, видаючи менш коштовне каміння за топовий смарагд. 

Головний спосіб не нарватися на підробку — купувати прикраси в перевірених місцях. І все одно — ще і ще раз ретельно все перевіряти.

Такий особливий смарагд

Здається, немає серед нас дорослих, які не любили б казку Андерсена про гидке каченя. Адже всі ми колись були дітьми, і читали цей текст, і дивилися мультик, і вірили, що всім-всім гидким каченятам просто судилося врешті-решт перетворитися на прекрасних лебедів. Схожа історія чекала один особливий смарагд — смарагд Трапіче.

Що це за слово?

Незрозуміле і злегка дивне для нас слово “трапіче” добре відомо в Південній Америці, в Колумбії, на батьківщині прекрасних смарагдів. Так тамтешні жителі називають прес, за допомогою якого переробляють різні сільськогосподарські культури. Простіше кажучи — це млин, який допомагає перемелювати переважно цукровий очерет. Можна довго намагатися описати, як виглядає це оруддя праці, але краще буде обмежитися тільки найпомітнішими деталями, які і роблять трапіче добре впізнаваним. Йдеться про чавунні колеса. 

Справа була в 60-х роках минулого століття. Колумбія в цей час видавала безліч ліцензій, що дозволяли людям видобувати дорогоцінні зелені камінчики. Коли працівники копальні в уже відомому вам районі Мусо (або Музо — така назва регіону теж зустрічається і є доволі вживаною) знайшли незвичайні смарагди, вони не відразу відзначили їх схожість зі звичним для колумбійців предметом — пресом трапіче. Знайдені смарагди спочатку здавалися помилкою природи, дивними самородками, які не представляють собою абсолютно ніякої ювелірної цінності. Так, просто брудні смуги — і все. 

Напевно такі ж самородки знаходили попередники цих старателів багато сотень років тому. З великою ймовірністю спадкоємці інків просто викидали «брудні» камені, чекаючи зустрічі з по-справжньому чистим екземпляром. 

Придивилися до цього «дефектного» каміння значно пізніше. І виявилося, що на цих смарагдах немовби то з середини нанесений малюнок — шість ліній, які сходяться в єдиному поінті. Точно так само виглядали спиці чавунних коліс трапіче. І точно так само згодом стали називати цей різновид смарагду.

Прикраси з «дивних» смарагдів

Трапіче сьогодні вважається найрідкіснішим смарагдом з усіх можливих. Уявіть собі, в печерах в тому самому колумбійському Мусо їх знаходять лише кілька штук за рік. Тому не дивно, що, наприклад, для виробництва кольє або намиста з цих камінчиків ювеліру знадобиться кілька років — лишень щоб дочекатися відповідних один одному елементів. 

Колір смарагду трапіче воістину заворожує. Ці камені виглядають неймовірно екзотично: на зеленому тлі темні, коричнево-чорні смуги, які з'явилися в самоцвіті завдяки вмісту вуглецю. Спочатку вважалося, що невисока якість самоцвітів — це перешкода для виготовлення ювелірних аксесуарів. Але з плином часу справжні майстри змогли розгледіти унікальну красу трапіче. Адже ХХ століття — час, коли все незвичайне ставало модним. Так сталося і з «брудним» смарагдом. Сьогодні немає сумнівів в тому, що рідкісна краса трапіче привертає увагу дуже забезпечених колекціонерів. Втім, привертає вона, напевно, і всіх тих людей, які здатні оцінити прекрасне. А ось дозволити собі прикрасу з таким незвичайним смарагдом, який в руках ювелірів з бридкого каченяти перетворюється на прекрасного лебедя, точно можуть лише дуже заможні люди. 

Сьогодні основним визнаний тренд оправления цих смарагдів в біле золото. Шляхом тривалих дослідів і експериментів ювелірні майстри прийшли висновку, що підкреслити і темряву смуг, і ясну зелень смарагду може тільки максимально світла підкладка. Так серед варіантів оправи на перший план вийшло біле золото. Аристократичний та стильний метал, який саме підкреслює, а не затуляє собою красу колумбійського смарагда-унікума. Для трапіче біле золото дійсно служить ідеальною рамкою, ідеальним тлом, на якому розквітає ця унікальна краса. Зелений колір смарагду на підкладці з білого золота виглядає трохи світліше, а темні смуги за контрастом — темніші. Завдяки цьому «трапічна» краса розкривається максимально. 

Найчастіше трапіче ограновують в формі кабошона. Нагадаємо, кабошон — це найпопулярніший спосіб обробки кольорових каменів, який дозволяє показати всю їхню яскравість та привабливість. Камінь, який оброблений у формі кабошона, поверхня не має жодної грані, є лише плоска основа і опукла основна частина. Вуглецева зірка трапіче виглядає особливо привабливо у вигляді кабошона. Інший варіант — особливий смарагд у вигляді тонкої пластинки. У цьому випадку «тонкість» каменю забезпечує необхідну прозорість, а це особливо вигідно відтінює красу «млинового» малюнка. 

Мабуть, головне завдання майстрів в процесі роботи з масивними трапіче — не допустити руйнування самоцвіту. Адже вуглецеві включення не тільки неймовірно гарні, але і дуже тендітні елементи. Для цього, щоб зміцнити камінь, зі зворотного боку зазвичай роблять «ребро жорсткості» — перекладину або особливу глуху закріпку. З тієї ж причини (крихкості) трапіче вкрай рідко вставляються в каблучки. 

Унікальність трапіче — візитна картка цих смарагдів. Адже дійсно знайти два абсолютно однакових смарагда з чорними шестикінечними зірками вуглецю неможливо, і будь-яка прикраса, інкрустована трапіче, автоматично перетворюється у виняткову, не схожу не тільки на інші, але і саме на себе. 

Ясно-зелений, насичений смарагд в якості вставки в будь-яку ювелірну прикрасу — це те, що сміливо можна назвати «моя втіха». Його переливи та блиск, гарний зелений колір і розкішний вигляд роблять цей смарагд улюбленим каменем безлічі дівчат. І хоча рідкісний різновид смарагду трапіче — не той аксесуар, який може дозволити собі кожна, його чудовий зовнішній вигляд заворожує. Від його ніжно-зеленого «бекграунду» і вугільних смуг, немов проведених пензлем наївного невідомого художника, неможливо відірвати погляд. Зрештою, іноді достатньо просто знати, що на нашій планеті існує такий унікальний камінь, така рідкісна, ні з чим незрівнянна краса. Іноді цього і правда буває досить.

Розповісти друзям: